Он-лайн конференція євроклубу «EuroFriends»

13.05 2020 р. відбулася он-лайн конференція євроклубу ЗОШ №3 «EuroFriends» під керівництвом учителя англійської мови Тетяни Литвиненко. Зустріч була присвячена темі «Подорож незвичайними музеями європейських країн». Також члени клубу обговорили підготовку до Дня Європи і випуск відеоролика про найцікавіші музеї. Засідання пройшло в дружній та веселій атмосфері.

Челендж «Щаслива мама» до Дня матері

    10 травня ми святкуємо День матері – одне з найбільш зворушливих свят. Кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ своєї мами, яка все зрозуміє, пробачить, пожаліє і буде сильно любити, незважаючи ні на що. Найважливіші в цей день увага і щира вдячність мамі за життя, любов, турботу й допомогу. Саме до цього дня учнівське самоврядування «Нове покоління» запрошує стати учасником челенджу «Щаслива мама». Аби приєднатись до челенджу, потрібно в Facebook  або Instagram на своїх сторінках опублікувати фото, на якому ви поряд зі своєю мамою, з хештегом #ЗОШ№3#ЩасливаМама.

Не забувайте сказати тепле слово своїй мамі, низько вклонитись і обійняти. Цей челендж покликаний об’єднати всіх в єдиному прагненні – привітати з Днем Матері свою найріднішу людину.

#МиПам’ятаємо1945#ДякуємоЗаПеремогу

Розповідь учениці 8 класу Зубко Надії

Токарь Олександр Павлович, 1911 року народження. 24.08.1943 року призваний на фронт Лебединським РВК, Сумської обл. В роки війни був рядовий стрілець. Служив в 38 стрілковій дивізії 29 стрілкового полку Української ССР в складі 2-го Українського фронту. Брав участь у визволенні України. Зі слів товаришів загинув в 1943 році за Дніпром. Вважається, що з листопада 1943 року є безвісти зниклим. Вдома залишилася дружина з трьома маленькими доньками. Дар’я Мусіївна все життя чекала свого чоловіка і самотужки виховувала діточок, а згодом з’явилися онуки, правнуки та праправнуки. Постійно згадувала про ті жахливі події, часто роповідала про складне життя в окупації. 8 травня 2007 року, на 93 році життя, прабабуся помирала в сідомості в колі своїх рідних. Вони їй говорили, що завтра День перемоги. Вона була дуже слаба і ледь говорила, але підняла руки до гори і декілька раз ледь чутно плеснула в долоні та подивилися на портрет свого чоловіка, який висів постійно біля її ліжка, та тихо сказала: ” Мій хозяїн…Мій хозяїн…Я все своє життя тебе чекала…” Затихла і померла. В кімнаті панувала глибока тиша. В кожного на обличчі бриніла сльоза. Вся наша велика родина застигла в жалю та печалі. 9 травня всі святкували Велику перемогу, а моя родина проводжала бабусю в останню путь та на зустріч з коханим…

#МиПам’ятаємо1945#ДякуємоЗаПеремогу

БАБАК ПАВЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ 1918 року народження. Призваний в 1938 р. в  м. Севастополь. Старшина 1статті. Пропав безвісті 03.07.42., м. Севастополь ( саме з цими словами та з цією датою  запис зроблено багатьом солдатам, які обороняли   м.Севастополь). З самого дитинства сільський хлопчина мріяв стати моряком. Мрія здійснилася…Навчався на моряка у Військово-морському училищі м.Севастополь (1936-1939рр). Скромний, спокійний та симпатичний Павло гарно навчався, мав красивий почерк.  Приїздив додому  (селище Велика Писарівка)  у красивій парадний формі моряка, з гордістю, що він таки ним став. Служив у морфлоті м. Севастополь.   Молодим хлопцем був призваний  на війну. Так і не одружився. За словами рідних  Павло загинув на суші при обороні Севастополя у 1942р. (запис у Книзі Пам’яті Сумська область  «без вести пропавший»).

Прадідусь учениці 8 класу Сміян Анни.

 

 

Робота учениці 4 класу Мірошнішенко Є., учня 1—А класу Охтирської ЗОШ № 3 Чечета Богдана

#challangetime до 8–9 травня#Пам’ятаємоВдома

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

#ЗОШ№3#МиПам’ятаємо1945#ДякуємоЗаПеремогу

 

 

 

Як ми долаємо емоційне вигорання

     У теперішній складний час психологічних навантажень та перевтоми нерідко людина починає втрачати інтерес до себе та навколишнього світу, почувається виснаженою, роздратованою. Такі симптоми, ймовірно, сигналізують про синдром емоційного вигорання. Основною причиною є психологічна та емоційна перевтома. Часто це конфлікт між особливостями особистості та вимогами професійного середовища. Часто ми не помічаємо цього, а робимо зусилля над собою і йдемо далі виконуючи свою роботу, обов’язки, прохання. А де ж вихід? Де баланс, рівновага, спокій? А можливо все поряд у простих речах, а ми просто їх не помічаємо. Насправді є безліч різних методик, порад, вправ для подолання емоційного вигорання. Саме тому соціальним педагогом скорик Н.О. було запропоновано педагогам взяти участь у флешмобі “Як я справляюся з емоційним вигоранням” та поділитися своїми перевіриними способами  подалання емоційного перевантаження. І ось що у нас вийшло…