#МиПам’ятаємо1945#ДякуємоЗаПеремогу

БАБАК ПАВЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ 1918 року народження. Призваний в 1938 р. в  м. Севастополь. Старшина 1статті. Пропав безвісті 03.07.42., м. Севастополь ( саме з цими словами та з цією датою  запис зроблено багатьом солдатам, які обороняли   м.Севастополь). З самого дитинства сільський хлопчина мріяв стати моряком. Мрія здійснилася…Навчався на моряка у Військово-морському училищі м.Севастополь (1936-1939рр). Скромний, спокійний та симпатичний Павло гарно навчався, мав красивий почерк.  Приїздив додому  (селище Велика Писарівка)  у красивій парадний формі моряка, з гордістю, що він таки ним став. Служив у морфлоті м. Севастополь.   Молодим хлопцем був призваний  на війну. Так і не одружився. За словами рідних  Павло загинув на суші при обороні Севастополя у 1942р. (запис у Книзі Пам’яті Сумська область  «без вести пропавший»).

Прадідусь учениці 8 класу Сміян Анни.

 

 

Робота учениці 4 класу Мірошнішенко Є., учня 1—А класу Охтирської ЗОШ № 3 Чечета Богдана