На жаль, травматизація повномасштабною війною українських дітей і дорослих триває і досі. Втім, важливо розуміти, що не кожна дитина травмована.
Батьки мають бути уважними, щоби вчасно помітити тривожні дзвіночки. Серед них – когнітивні прояви реакції на надмірний стрес. Наприклад, проблеми мовлення, погіршення пам’яті та уваги. Водночас деякі педагоги помічають і зворотну реакцію – коли увага внаслідок травматичних подій навпаки зростає.
Що ж до поведінкових проявів реакції на стрес, то це може бути
✔ порушення сну,
✔ кошмари,
✔ заперечення,
✔ впертість,
✔ регреси,
✔ гіперактивність,
✔ прагнення до посилення контролю чи посилення зв’язку з батьками (але буває і навпаки – відмова від контакту чи усамітнені розваги, як от ігри, малювання, які постійно повторюються).
Так чи так, батькам варто бути уважними саме до нових нетипових проявів у поведінці чи самопочутті своєї дитини. Це може свідчити про вплив надмірного стресу та потребу звернутися по допомогу до фахівця.
Водночас ми нагадуємо батькам, що всі можливі стресові прояви – це нормальна реакція на ненормальні обставини, у яких зараз перебувають діти й дорослі. До того ж кінець навчального року є додатковим стресовим фактором, коли учні часом мають по декілька контрольних робіт на день та й загалом накопичили втому впродовж року. Тому після такого напруження обов’язково має бути якісний відпочинок. Для цього відновлення і зарезервовані три літні місяці.
– Як спланувати літо?
У перші тижні літніх канікул можна дозволити дитині відпочивати в тому режимі, у якому їй найбільше підходить. За цей час важливо
✔ зафіксувати, скільки годин дитина спить,
✔ чи є в неї ресурс на ігри та розваги,
✔ зважати на це при побудові її розкладу на решту канікул.
Графік обовʼязково створюйте разом. Це допоможе дитині формувати своє відчуття часу, яке в молодших і середніх школярів ще досить розмите. План потрібен і для того, щоби дитина розуміла, куди вона рухається, що на неї чекає. Щоденний розклад привчає дітей керувати своїм часом, а пізніше допомагає легше включитися в навчальний рік. Ще одна з практик планування – так звані “колажі мрії” – техніка візуалізації своїх планів через малюнки та фотографії. Вона допомагає подолати напругу в тілі, оскільки залучає дрібну моторику, коли ми вирізаємо із журналів, поєднуємо, клеїмо різні елементи, візуалізуючи ідеальну картинку літніх планів. Часом трапляється так, що внаслідок стресу в дитини виникає тремор у руках. Врешті, дитина відмовляється писати чи малювати, бо їй це вдається гірше ніж раніше. Варто розуміти, що це не питання мотивації, а фізична проблема, яку варто пропрацювати. У цьому може допомогти масажний еспандер чи кульки, наповнені борошном або крохмалем. Якщо ви помітили суто психологічні причини втрати мотивації, то варто діяти інакше. Ставте разом із дитиною реалістичні цілі й завдання для неї. Маленькі успіхи заохочуватимуть до нових дій. Але не забуваймо, що навіть прості завдання складно виконати, коли наші базові безпекові потреби не закриті, наприклад коли зненацька почалася повітряна тривога чи прийшли повідомлення про обстріли. На це завжди варто зважати, коли ми аналізуємо результати, і хвалити дитину за будь-яке її досягнення. Ще один момент під час канікул, який вкрай важливо не знецінити – це відпочинок самих батьків. Негативний вплив втомленої мами чи тата на малечу величезний. Коли ресурсу немає в дорослих, це відразу переймає і дитина.