БАБАК ПАВЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ 1918 року народження. Призваний в 1938 р. в м. Севастополь. Старшина 1статті. Пропав безвісті 03.07.42., м. Севастополь ( саме з цими словами та з цією датою запис зроблено багатьом солдатам, які обороняли м.Севастополь). З самого дитинства сільський хлопчина мріяв стати моряком. Мрія здійснилася…Навчався на моряка у Військово-морському училищі м.Севастополь (1936-1939рр). Скромний, спокійний та симпатичний Павло гарно навчався, мав красивий почерк. Приїздив додому (селище Велика Писарівка) у красивій парадний формі моряка, з гордістю, що він таки ним став. Служив у морфлоті м. Севастополь. Молодим хлопцем був призваний на війну. Так і не одружився. За словами рідних Павло загинув на суші при обороні Севастополя у 1942р. (запис у Книзі Пам’яті Сумська область «без вести пропавший»).
Прадідусь учениці 8 класу Сміян Анни.
Робота учениці 4 класу Мірошнішенко Є., 
учня 1—А класу Охтирської ЗОШ № 3 Чечета Богдана
