Освітня програма Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 І ступеня

СХВАЛЕНО                                                                 ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням педагогічної ради                                  Директор школи_______ Т.М.Ситнік
Охтирської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3                      Наказ № 164-о  від 27.08. 2020 р.
Протокол № 1  від 25.08. 2020 р.

Освітня програма

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3

Охтирської міської ради Сумської області

І ступеня

 

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи (за програмою      Р.  Шияна) і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма закладу І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження Типових  освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження Типової  освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня», від 08.10.2019 № 1273 «Про затвердження Типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти».

Освітній компонент для дітей з  особливими освітніми потребами розроблений на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами». Для дітей з особливими освітніми потребами освітня програма розроблена за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 № 693.

Освітня програма визначає: загальний обсяг навчального навантаження, який поданий в рамках навчальних планів.

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

  • дитиноцентрованості і природовідповідності;
  • узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
  • науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
  • наступності і перспективності навчання;
  • взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
  • логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
  • можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
  • творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
  • адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма містить:

-вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

-перелік, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, логічна послідовність їх вивчення;

-загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні загальної середньої освіти, його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання;

-опис очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів;

-форми організації освітнього процесу, в тому числі в інклюзивних класах та за індивідуальною формою навчання;

-опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

На основі освітньої програми школа складає та затверджує навчальний план на наступний навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Корекція освітньої програми здійснюється педагогічною радою школи.

Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів – 805 годин/навчальний рік; 2-х класів – 875 годин/ навчальний рік; 3-х класів –  910 годин/навчальний рік; 4-х класів 910 годин/навчальний рік.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Для дітей з особливими освітніми потребами обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 4-х класів, які перебувають на індивідуальній формі навчання (педагогічний патронаж) складає 10 годин на тиждень/ 350 навчальний рік.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

У початковій школі здійснюється поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1 клас) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 –х класах – 35 хвилин, 2-4 класах – 40 хвилин.

Навчальний план на 2020-2021 навчальний рік складено:

для 1-х класів – за Типовою освітньою програмою для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268 (програма розроблена під керівництвом Р.Б. Шияна);

для 2-А класу за   Освітньою програмою початкової школи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, науковий керівник І.В.Гавриш), рекомендованою Міністерством освіти і науки України, лист від 25.05.2018 № 1/9-344;

для 2-Б, 2-В, 2-Г класів – за Типовою освітньою програмою для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268 (програма розроблена під керівництвом Р.Б. Шияна);

для 3-х класів – за Типовою освітньою програмою для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від від 08.10.2019 № 1273 (програма розроблена під керівництвом Р.Б. Шияна);

для 4-х класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407 (таблиця 1).

Навчальні плани 1-4 класів подано в таблицях 1-3.

Відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей передбачено окремі варіанти індивідуальних навчальних планів (педагогічний патронаж)  для дітей з особливими освітніми потребами:

– для учня  Балинського Тимофія, 4-В клас – Типова освітня програма спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, навчальний план для дітей з порушенням опорно-рухового апарату, адаптована (модифікована) освітня навчальна програма для закладів загальної середньої освіти (таблиця 12); організовано індивідуальне навчання (педагогічний патронаж  та індивідуальний навчальний план (таблиця 4).

– для учениці Канівець Вікторії, 4-В клас – Типова освітня програма спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, навчальний план для дітей з порушенням інтелекту (таблиця 14); організовано індивідуальне навчання (педагогічний патронаж  та індивідуальний навчальний план (таблиця 5).

За рахунок варіативної складової навчального плану виділено години на курси за вибором та факультативи, завдяки яким учні зможуть поглибити та розширити свої знання, підвищити інтелектуальний рівень. Більшість курсів за вибором уведено з метою допрофільної підготовки та майбутнього професійного самовизначення учнів.

Курс за вибором «Логіка» у 1-4 класах   (Митник О.Я. Навчальна програма «Логіка» (курс за вибором), рекомендована  Міністерством освіти і науки України, лист ІМЗО від 08.04.2019 № 22.1/12-Г-186) сприятиме розвитку основних аспектів розумової діяльності, кмітливості, просторової уяви, пам’яті та уваги, формуванню мислення учнів на систематичній основі; навчить школярів основним операціям та прийомам мислення; розвиватиме вміння мислити асоціативно та шукати нестандартні підходи до розв’язання задач.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення.

Інваріантна складова навчального плану для спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами обов’язково включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме: розвиток зорового або слухового сприймання, мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами;розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості;формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти;створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій. Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей із затримкою психічного розвитку

Мета: формування пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, позитивних характеристик особистості, мовлення, психомоторного розвитку.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

  • Цілеспрямоване формування пізнавальної діяльності: розвиток сенсорно-перцептивної діяльності та формування еталонних уявлень; формування мисленнєвої діяльності у взаємозв’язку з мовленнєвим розвитком; розвиток розумових здібностей шляхом опанування дій заміщення та наочного моделювання в різних видах діяльності (навчальна, предметно-практична); розвиток творчих здібностей.
  • Формування навчальної та предметно-практичної діяльності (мотиваційного, орієнтовно-операційного і регуляційного компонентів): цілеспрямоване формування навчальної діяльності: вміння програмувати, контролювати, регулювати й оцінювати результати виконання завдань; всебічний розвиток предметно-практичної діяльності.
  • Корекційний розвиток емоційно-вольової сфери: формування здатності до вольових зусиль, довільної регуляції поведінки; подолання вже сформованих негативних якостей особистості; попередження й усунення афективних, негативних відхилень у поведінці.
  • Розвиток мовлення. Розвиток усного мовлення шляхом корекції порушень звуковимови, одночасно з формуванням фонематичних процесів; розвиток лексики й граматичного ладу мовлення; розширення активного та пасивного словникового запасу, уявлень про довкілля у процесі мовленнєвої й пізнавальної діяльності; формування управління й узгодження слів у реченні, зв’язного мовлення; ініціацію контакту, взаємодію та підтримування спілкування зі значущими дорослими та однолітками.
  • Формування писемного мовлення у процесі: розвитку фонематичного, складового аналізу й синтезу; становлення синтетичних прийомів поскладового читання; формування мотивації оволодіння графічним зображенням букв й розвиток смислового програмування письмового висловлювання; формування мовних операцій. Розвиток психомоторики.
  • Формування рухових вмінь та навичок; розвиток координації рухів, спритності, сили, витривалості; розвиток відчуття ритму; розвиток правильної постави, ходи, грації, рухів; розвиток загальної та дрібної моторики; розвиток моторних функцій і дихання.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з порушенням опорно-рухоеого апарату

Мета: створення та забезпечення психофізичного та особистісного розвитку дітей із порушеннями опорно-рухового апарату, корекції наявних порушень психофізичного розвитку та забезпечення умов для розвитку усіх психічних процесів, що сприятиме максимальній соціалізації дітей.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

  1. Визначення наявних порушень психофізичного розвитку дитини із порушеннями опорно-рухового апарату.
  2. Подолання порушень з урахуванням механізмів їх виникнення з опорою на найбільш збережені функціональні системи розвитку.
  3. Попередження появи та корекція вторинних порушень психофізичного розвитку.
  4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.
  5. Нормалізація м’язового тонусу організму дитини через інтеграцію мовленнєвої, пізнавальної, рухової діяльностей.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: лікувальна фізкультура, корекція розвитку.

Для недопущення перевантаження учнів буде враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів враховуються результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Освітня  програма (1 клас) має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

  • вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
  • здатність спілкуватися рідною (російською) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
  • математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
  • інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
  • екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
  • навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
  • культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
  • підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень; та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Результати навчання (2-4 класи) повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Результати навчання дітей з особливими освітніми потребами повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних, їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання, діти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Результатів навчання
здобувачів освіти

Загальні результати
навчання здобувачів освіти
Обов’язкові результати навчання
здобувачів освіти
1—2 класи 3—4 класи
I. Мовно-літературна освітня галузь

Українська мова та література, мови та літератури
відповідних корінних народів та національних меншин

Взаємодія з іншими особами усно, сприйняття і використання інформації
для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях
Сприймає усну інформацію сприймає усну інформацію; перепитує, виявляючи увагу; доречно реагує критично сприймає інформацію для досягнення різних цілей; уточнює інформацію з огляду на ситуацію
Перетворює усну інформацію в різні форми повідомлень відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети; на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно на основі почутого створює асоціативні схеми, таблиці; стисло і вибірково передає зміст почутого; переказує текст за різними завданнями
Виокремлює інформацію виокремлює цікаву для себе інформацію; передає її іншим особам виокремлює необхідну інформацію з різних усних джерел, зокрема медіатекстів, для створення власного висловлювання з конкретною метою
Аналізує та інтерпретує усну інформацію розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні; пояснює, чому зацікавила інформація; за допомогою вчителя виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах визначає та обговорює цілі, основні ідеї та окремі деталі усної інформації; пояснює зміст і форму текстів, зокрема медіатекстів, пов’язує, зіставляє із власними спостереженнями, життєвим досвідом, враховує думки інших осіб
Оцінює усну інформацію висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання; звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації висловлює своє ставлення до усного повідомлення, простого тексту, медіатексту, обґрунтовує думки, спираючися на власний досвід; визначає позицію співрозмовника, погоджується з нею або заперечує її
Висловлює і захищає власні погляди висловлює власні погляди щодо предмета обговорення; намагається зробити так, щоб висловлювання було зрозуміле і цікаве для інших осіб; правильно вимовляє загальновживані слова висловлює власні погляди, підтверджує їх прикладами, враховує думки інших осіб; дотримується найважливіших правил літературної вимови, висловлюючи власні погляди
Використовує вербальні та невербальні засоби під час представлення своїх думок розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі вербальні та невербальні засоби для передачі емоцій та настрою; розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити; створює прості медіатексти обирає вербальні та невербальні засоби спілкування, доречно використовує їх для спілкування та створення простих медіатекстів відповідно до комунікативної мети; вимовляє з правильною інтонацією різні за метою висловлювання речення; використовує у власному мовленні засоби художньої виразності у творах різних жанрів
Регулює власний емоційний стан розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого/побаченого; ввічливо спілкується описує власні емоції та емоції співрозмовника від прослуханого/побаченого; доречно використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету
Сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання
інформації в текстах різних видів, медіатекстах та
використання її для збагачення свого досвіду
Сприймає текст передбачає за обкладинкою, заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в дитячій книжці; читає вголос правильно, свідомо, цілими словами, нескладні за змістом і формою тексти; розуміє фактичний зміст прочитаного прогнозує зміст дитячої книжки за обкладинкою, заголовком, ілюстраціями та анотацією; володіє повноцінними навичками читання (вголос і мовчки), що дає змогу зрозуміти тексти різних видів
Аналізує та інтерпретує текст пов’язує інформацію з тексту з відповідними життєвими ситуаціями; розрізняє головне і другорядне в тексті; визначає тему художнього твору, а також простого медіатексту пов’язує елементи інформації в цілісну картину; розрізняє факти і думки про ці факти; формулює прямі висновки на основі інформації, виявленої в тексті; визначає форму і пояснює зміст простих медіатекстів
Збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід розповідає про власні почуття та емоції від прочитаного тексту; відтворює емоції літературних персонажів під час інсценізації описує емоційний стан персонажів, співпереживає
Оцінює текст висловлює власні вподобання щодо змісту прочитаних творів, літературних персонажів, намагається пояснити, що подобається, а що ні; висловлює думки щодо простих медіатекстів висловлює власне ставлення до творів, літературних персонажів, об’єктів мистецтва і навколишнього світу, наводить прості аргументи щодо власних думок, використовуючи текст, власний досвід та інші джерела; описує враження від змісту і форми медіатексту
Обирає тексти для читання обирає книжку для читання; пояснює власний вибір визначає мету читання (для задоволення, розваги, пошуку потрібної інформації) та обирає відповідні тексти
Перетворює інформацію на основі тексту малює/добирає ілюстрації, фіксує інформацію графічно на основі тексту створює план, таблицю, модель
Читає творчо експериментує з текстом (змінює кінцівку, місце подій, імпровізує з репліками під час інсценізації тощо) експериментує з текстом (змінює сюжет, переказує текст з іншої позиції, додає персонажів, імпровізує під час інсценізації)
Висловлювання думок, почуттів та ставлення, взаємодія
з іншими особами письмово та в режимі реального часу,
дотримання норм літературної мови
Створює письмові висловлювання пише рукописними буквами, злито, розбірливо; створює невеликі та нескладні за змістом висловлювання, записує їх; правильно записує слова, які пишуться так, як вимовляються; створює прості медіатексти за допомогою інших осіб пише рукописними буквами розбірливо в темпі, який дає змогу записати власну думку та інформацію з різних джерел; створює висловлювання, записує їх, ураховуючи мету та адресата і дотримуючися норм літературної мови, користується орфографічним словником; створює тексти різних типів і жанрів (казка, розповідь, опис, міркування); створює прості медіатексти, використовує різні форми їх презентації
Взаємодіє в режимі реального часу обмінюється короткими письмовими повідомленнями створює короткі дописи для захищених ресурсів, зокрема веб-сайту закладу загальної середньої освіти
Редагує письмові тексти перевіряє написане, виявляє і виправляє недоліки письма самостійно чи за допомогою вчителя; обговорює створений текст і вдосконалює його за допомогою інших осіб знаходить і виправляє орфографічні помилки, зокрема із застосуванням знань про будову слова; аналізує та вдосконалює створений текст відповідно до мети спілкування, перевіряє грамотність написаного
Дослідження індивідуального мовлення, використання мови
для власної мовної творчості, спостереження за мовними
явищами, їх аналіз
Досліджує мовні явища спостерігає за мовними одиницями та явищами, відкриває деякі закономірності співвідношення звуків і букв, значення слів, їх граматичної форми та ролі в реченні; спостерігає за власним мовленням та мовленням інших осіб, удосконалює власне мовлення за допомогою інших осіб аналізує значення слів з урахуванням контексту, будови слова, перевіряє власне розуміння значення слова за словниками; використовує у власному мовленні слова з переносним значенням, синоніми та антоніми, фразеологізми для досягнення мети спілкування; правильно вживає граматичні форми частин мови; правильно записує різні види речень за метою висловлювання
Використовує знання з мови у мовленнєвій творчості експериментує звуками, словами, фразами в мовних іграх; аналізує за допомогою вчителя мовлення літературних персонажів створює прості мовні ігри, кросворди, ребуси, експериментуючи звуками, словами, фразами; виокремлює характерні риси свого мовлення (улюблені слова, фрази); спостерігає за їх впливом на співрозмовників; коригує своє мовлення
Іншомовна освіта
Сприйняття інформації, висловленої іноземною мовою
в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного
спілкування, та критичне оцінювання інформації
Сприймає усну інформацію розуміє короткі, прості запитання, твердження, прохання/вказівки та реагує на них вербально та/або невербально визначає в усному повідомленні інформацію за різними завданнями на знайомі повсякденні теми
Критично оцінює усну інформацію розпізнає знайомі слова і фрази під час сприйняття усної інформації розуміє зміст усного висловлювання у знайомому повсякденному контексті
Розуміння прочитаних іншомовних текстів різних видів
для здобуття інформації або для задоволення, використання
прочитаної інформації та її критичне оцінювання
Сприймає текст розпізнає знайомі слова з опорою на наочність розпізнає знайомі імена/назви, слова та елементарні фрази в коротких, простих текстах
Аналізує прочитану інформацію визначає в тексті інформацію за різними завданнями на знайомі повсякденні теми
Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та
ставлення, взаємодія з іншими особами усно, письмово та
в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову
Здійснює усну взаємодію запитує та повідомляє інформацію про себе та повсякденні справи, вживаючи короткі сталі вирази та використовуючи у разі потреби жести спілкується на добре знайомі теми, реагує на прості твердження щодо задоволення нагальних потреб та висловлює ці потреби
Усно висловлює власні думки, почуття, ставлення та позиції описує себе та свій стан короткими фразами розповідає про людей, навколишній світ та побут простими, окремими фразами та висловлює своє ставлення
Здійснює письмову взаємодію надає найпростішу інформацію про себе у письмовій формі (записка, анкета) запитує та надає особисту інформацію у письмовій формі, використовуючи прості слова, короткі речення та сталі вирази
Висловлює свої думки, почуття, ставлення та позиції письмово пише короткими фразами про себе надає у письмовій формі інформацію про себе, навколишній світ, побут, використовуючи прості слова та вирази
Здійснює взаємодію в режимі реального часу пише короткі фрази в режимі реального часу у разі потреби з використанням словника створює в режимі реального часу прості повідомлення за допомогою кількох коротких речень
II. Математична освітня галузь
Дослідження ситуації і виокремлення проблем, які можна
розв’язувати із застосуванням математичних методів
Розпізнає серед ситуацій з повсякденного життя ті, що розв’язуються математичними методами розпізнає серед ситуацій із свого життя ті, що потребують перелічування об’єктів, вимірювання величин, обчислення розпізнає серед життєвих ситуацій ті, що стосуються кількісних відношень/форм об’єктів навколишнього світу
Досліджує, аналізує, оцінює дані та зв’язки між ними для розв’язання проблеми математичного змісту аналізує проблемні ситуації свого життя; визначає групу пов’язаних між собою величин для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту аналізує проблемні ситуації, що виникають у житті; описує проблемні життєві ситуації за допомогою групи величин, які пов’язані між собою
Прогнозує результат розв’язання проблемної ситуації прогнозує результат виконання арифметичних дій прогнозує результат розв’язання проблемної ситуації з урахуванням власного досвіду
Моделювання процесів і ситуацій, розроблення стратегій (планів) дій
для розв’язання різноманітних задач
Сприймає і перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану), будує допоміжну модель проблемної ситуації перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) у схему, таблицю, схематичний рисунок перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) різними способами у схему, таблицю, схематичний рисунок
Розробляє стратегії розв’язання проблемних ситуацій обирає послідовність дій для розв’язання проблемної ситуації обирає спосіб (способи) розв’язання проблемної ситуації
Моделює процес розв’язання проблемної ситуації і реалізує його обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на конкретне запитання; визначає дію (дії) для розв’язання проблемної ситуації, виконує її (їх) обирає дані, необхідні і достатні для розв’язання проблемної ситуації; обґрунтовує вибір дій для розв’язання проблемної ситуації; розв’язує проблемну ситуацію різними способами
Критичне оцінювання даних, процесу та результату
розв’язання навчальних і практичних задач
Оцінює дані проблемної ситуації, необхідні і достатні для її розв’язання визначає достатність даних для розв’язання проблемної ситуації використовує відомі засоби добору необхідних даних для розв’язання проблемної ситуації
Оцінює різні шляхи розв’язання проблемної ситуації, обирає раціональний шлях її розв’язання визначає шляхи   розв’язання проблемної ситуації досліджує різні шляхи розв’язання проблемної ситуації, обирає раціональний шлях її розв’язання
Перевіряє відповідність одержаного результату прогнозованому зіставляє одержаний результат з прогнозованим зіставляє одержаний результат з прогнозованим
Оцінює правильність розв’язання проблемної ситуації; виявляє та виправляє помилки перевіряє правильність результату арифметичної дії; виявляє та виправляє  помилки перевіряє правильність розв’язання проблемної ситуації різними способами; виявляє та виправляє  помилки
Застосування досвіду математичної діяльності
для пізнання навколишнього світу
Аналізує об’єкти навколишнього світу та ситуації, що виникають у житті визначає істотні, спільні і відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу; порівнює, об’єднує у групу і розподіляє на групи за спільною ознакою визначає істотні,
спільні і відмінні ознаки математичних об’єктів; порівнює, узагальнює і класифікує об’єкти за суттєвою ознакою
Встановлює кількість об’єктів, читає і записує числа, порівнює та упорядковує їх лічить об’єкти, позначає числом результат лічби; порівнює числа в межах ста та упорядковує їх встановлює кількість об’єктів; позначає результат лічби числом; порівнює числа в межах мільйона та упорядковує їх
Володіє обчислювальними навичками, застосовує їх у навчальних та практичних ситуаціях обчислює усно зручним для себе способом у навчальних і практичних ситуаціях обчислює усно і письмово у різних життєвих ситуаціях
Визначає просторові відношення орієнтується на площині і в просторі; описує або зображає схематично розміщення, напрямок і рух об’єктів орієнтується на площині і в просторі, рухається за визначеним маршрутом; планує маршрути пересування
Розпізнає геометричні фігури за їх істотними ознаками розпізнає знайомі геометричні площинні та об’ємні фігури серед об’єктів навколишнього світу, на малюнках розпізнає знайомі геометричні фігури у фігурах складної форми
Будує, конструює об’єкти конструює площинні та об’ємні фігури з підручного матеріалу, створює макети реальних та уявних об’єктів створює з геометричних фігур різні конструкції; будує площинні фігури за заданими розмірами
Вимірює величини вимірює величини за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів визначає спільну властивість об’єктів навколишнього світу та інтерпретує її як величину для вимірювання та порівняння
Використовує алгебраїчні поняття і залежності для розв’язування проблемної ситуації; досліджує задачі встановлює залежність між компонентами і результатом арифметичної дії використовує залежність між компонентами і результатом арифметичної дії для розв’язання проблемної ситуації; використовує буквену символіку для запису математичних тверджень
III. Природнича освітня галузь
Відкриття світу природи, набуття досвіду її дослідження, пошук
відповідей на запитання, спостереження за навколишнім світом,
експериментування та створення навчальних моделей, вияв
допитливості та отримання радості від пізнання природи
Виявляє і формулює дослідницькі проблеми обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити обирає в навколишньому світі або із запропонованих запитань такі проблеми, що можна розв’язати дослідницьким способом
Визначає мету дослідження і висуває гіпотезу обирає та пояснює дії для дослідження об’єктів природи; визначає можливі результати спостережень/досліджень визначає мету спостережень/досліджень; прогнозує можливі результати спостережень/досліджень
Планує дослідження пропонує/обирає послідовність кроків під час спостереження/ експерименту визначає послідовність кроків під час  спостереження/ експерименту; обирає необхідні умови дослідження
Спостерігає, експериментує, моделює досліджує обрані природні явища та об’єкти, використовуючи надані прилади, моделі проводить спостереження за обраними або запропонованими природними явищами та об’єктами, проводить дослідження, створює навчальні моделі
Аналізує та обґрунтовує результати досліджень, формулює висновки описує, що нового дізнався, спостерігаючи та експериментуючи встановлює зв’язки між об’єктами і явищами природи; робить висновки із спостережень та досліджень разом з учителем або самостійно
Проводить самоаналіз дослідницької діяльності описує та пояснює те, про що дізнався; радіючи пізнанню нового, розуміє, що помилки є невід’ємною частиною пізнання визначає фактори успіху, аналізує помилки, які виникають під час дослідження, змінює умови чи послідовність дій під час дослідження
Опрацювання та систематизація інформації природничого змісту,
отриманої з доступних джерел, та представлення  її у різних формах
Знаходить інформацію та систематизує її знаходить інформацію про природу знаходить, систематизує (згідно з планом) інформацію про навколишній світ; використовує технічні прилади і пристрої для пошуку інформації
Перетворює інформацію з однієї форми в іншу зображує інформацію про навколишній світ у вигляді малюнка, таблиці представляє інформацію у вигляді малюнка, схеми, графіка, тексту, презентації тощо
Усвідомлення розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів та
явищ, пояснення ролі природничих наук і техніки в житті
людини, відповідальна поведінка у природі
Виявляє взаємозв’язки у природі та враховує їх у своїй діяльності виявляє та описує очевидні зв’язки у природі; пояснює необхідність їх урахування у життєдіяльності людини діє у навколишньому світі з урахуванням взаємозв’язків між об’єктами живої і неживої природи
Діє у навколишньому світі, розуміючи наслідки власної поведінки дбає про чистоту навколишнього світу, доглядає за рослинами і тваринами встановлює зв’язки між діяльністю людини і станом навколишнього світу; складає правила поведінки в навколишньому світі  і дотримується їх
Використовує наукові надбання для розв’язання проблем наводить приклади використання винаходів людства в побуті пояснює значущість винаходів у повсякденному житті, збереженні навколишнього світу
Відповідально та ощадливо використовує природні ресурси пояснює необхідність збереження природних ресурсів і намагається це робити визначає приблизні витрати природних ресурсів, що використовуються в родині, шляхи їх зменшення
Критичне оцінювання фактів, поєднання нового досвіду
з набутим раніше і творче його використання для
розв’язання проблем природничого характеру
Визначає проблему через cпіввіднесення нових фактів із попереднім досвідом розрізняє проблеми в навколишньому світі, пов’язані з діяльністю людини пояснює важливість того, що вивчає, для власного життя, розрізняє в ньому головне і другорядне
Критично оцінює проблему розуміє проблему в навколишньому світі; розмірковує, що відомо про цю проблему, як її розв’язати визначає відоме і невідоме у проблемі, висловлює докази правильності суджень
Групує і класифікує об’єкти навколишнього світу знаходить спільні і відмінні ознаки об’єктів; групує об’єкти навколишнього світу за однією або кількома ознаками класифікує об’єкти навколишнього світу за кількома ознаками та властивостями
Генерує нові ідеї для розв’язання проблеми пропонує різні способи використання об’єктів навколишнього світу пропонує власний спосіб розв’язання обраної або запропонованої проблеми
IV. Технологічна освітня галузь
Втілення творчого задуму в готовий виріб
Планує власну діяльність з виготовлення виробу за допомогою дорослих або самостійно планує власну діяльність з виготовлення виробу, прогнозує кінцевий результат обирає об’єкт праці та прогнозує кінцевий результат власної діяльності; самостійно планує послідовність технологічних операцій під час виготовлення виробу
Читає і розробляє графічні зображення читає та аналізує графічні зображення за допомогою дорослих та використовує їх у процесі роботи читає та аналізує графічні зображення; виконує прості геометричні зображення та керується ними у процесі роботи
Добирає матеріали і технології для виготовлення виробу за допомогою дорослих або самостійно добирає конструкційні матеріали та технології для виготовлення виробу самостійно добирає матеріали та технології для виготовлення виробу
Моделює, конструює та виготовляє виріб моделює, конструює та виготовляє виріб з готових елементів за допомогою дорослих; виготовляє та оздоблює виріб за допомогою дорослих моделює, конструює та виготовляє виріб з готових елементів; виготовляє та оздоблює виріб відомими технологіями
Оцінює та представляє результати власної або колективної діяльності оцінює та представляє результати власної або колективної діяльності за допомогою дорослих представляє одержаний результат власної або колективної діяльності та намагається оцінити його
Турбота про власний побут, задоволення власних потреб
та потреб тих, хто оточує
Застосовує технологічні операції традиційних та сучасних ремесел виконує прості технологічні операції традиційних та сучасних ремесел за допомогою дорослих або самостійно самостійно виконує прості технологічні операції традиційних та сучасних ремесел
Створює виріб, застосовуючи технології традиційних та сучасних ремесел спостерігає за процесом виготовлення виробу народними майстрами; створює виріб за допомогою дорослих або самостійно згідно із зразком чи власним задумом, застосовуючи технології традиційних та сучасних ремесел самостійно створює виріб, застосовуючи технології традиційних та сучасних ремесел
Ефективне використання природних матеріалів,
турбота про навколишній світ
Розраховує витрати за допомогою дорослих розраховує орієнтовні витрати та кількість матеріалів для виготовлення виробу за допомогою дорослих або самостійно розраховує орієнтовні витрати та кількість матеріалів для виготовлення виробу
Ощадно використовує матеріали під час виготовлення виробів намагається ощадно використовувати матеріали; за допомогою дорослих готує залишки до вторинної обробки ощадно використовує матеріали; сортує відходи, дотримуючися відповідних правил
Практичне і творче застосування традиційних та сучасних ремесел
Організовує власну життєдіяльність за допомогою дорослих планує дії та виконує їх у власному побуті планує та виконує дії у власному побуті
Розв’язує практичні завдання у побуті виконує практичні завдання в побуті; організовує робоче місце за допомогою дорослих безпечно використовує найпростіші прилади у побуті; самостійно організовує робоче місце відповідно до визначених потреб та завдань
Дотримується безпеки під час виготовлення виробу дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів та пристосувань
V. Інформатична освітня галузь
Пошук, подання, перетворення, аналіз, узагальнення та
систематизація даних, критичне оцінювання інформації
для розв’язання життєвих проблем
Досліджує інформаційний навколишній світ пояснює сприйняття інформації різними органами чуття на основі власних спостережень пояснює основні інформаційні процеси у близькому для себе середовищі (дім, школа, вулиця) на основі власних спостережень
Знаходить, подає, перетворює, аналізує та зберігає дані різних типів розрізняє та фіксує дані, аналізує та впорядковує прості послідовності знаходить інформацію, зберігає дані на цифрових носіях, перетворює інформацію з однієї форми в іншу за допомогою поданих шаблонів, порівнює різні способи представлення інформації, аналізує та впорядковує послідовності
Добирає об’єкти для створення моделей визначає об’єкти, їх властивості та значення властивостей за підтримки вчителя; розрізняє моделі та їх відповідники у реальному світі, створює прості моделі класифікує об’єкти за їх властивостями, зіставляє ознаки моделей реального і цифрового світу, аналізує вплив подій на властивості, досліджує об’єкти за допомогою створених моделей
Критично оцінює інформацію з різних джерел розрізняє правдиві та неправдиві твердження, здобуті з різних джерел висловлює припущення про достовірність інформації, отриманої з цифрових джерел, розрізняє факти і судження
Створення інформаційних продуктів та програм для ефективного
розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально
та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та без них
Розробляє та реалізує алгоритми створює план дій, наводить приклади повторення та виконання дій за визначеним завданням у повсякденній діяльності розробляє алгоритми (зокрема, для власної чи групової діяльності) з послідовних дій, умов, повторень
Створює та налагоджує програмні проекти складає простий план із точних та однозначних вказівок до дій виконавців, виявляє в ньому помилки, оцінює відповідність очікуваному результату створює згідно з планом або алгоритмом прості програми та налагоджує їх; прогнозує та формулює очікуваний результат створеної програми
Розробляє модульні проекти складає ціле із запропонованих частин, пояснює, як заміна окремих частин приводить до іншого цілого розкладає задачі на прості, які виконуються згідно з окремими інструкціями чи послідовністю інструкцій і навпаки (компонує)
Опрацьовує та створює інформаційні продукти з використанням даних різних типів використовує готові та створює прості інформаційні продукти (текст, зображення, звуки) для отримання, передачі інформації або представлення власних ідей, результатів діяльності створює інформаційні продукти, поєднуючи текст, зображення, звук тощо для представлення ідей та/або результатів діяльності
Співпрацює в команді для створення інформаційного продукту самостійно та відповідально виконує визначені завдання; працює в команді з іншими особами для досягнення спільної мети керує своїми діями та пояснює власний внесок у спільний результат роботи команди, коментує успішні та невдалі кроки у процесі роботи
Усвідомлене використання інформаційних і комунікаційних технологій
та цифрових пристроїв для доступу до інформації, спілкування та
співпраці як творець та/або споживач, самостійне опанування нових
Використовує широкий спектр цифрових пристроїв використовує цифрові пристрої вдома, в школі, на вулиці та пояснює їх призначення обирає цифрове середовище, пристрої, засоби для розв’язання життєвої задачі/проблеми, пояснює свій вибір
Організовує власне інформаційне середовище організовує власне робоче місце за допомогою дорослих; розпізнає та описує прості проблеми та збої, які виникають у роботі доступних цифрових пристроїв, звертається за допомогою та підтримкою налаштовує для власних потреб відповідне програмне середовище; визначає за допомогою правильної термінології збої у роботі доступних цифрових пристроїв, усуває прості несправності
Спілкується, навчається та співпрацює в мережевих спільнотах використовує цифрові пристрої, технології для доступу до інформації та спілкування співпрацює та спілкується в захищених мережевих спільнотах для обміну думками, виконання спільних завдань, пошуку інформації та навчання
Усвідомлення наслідків використання інформаційних технологій для себе,
суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримання
етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії
Відповідально використовує інформаційні технології у повсякденному житті, захищає себе та свій інформаційний простір дотримується правил безпечної роботи; захищає свій інформаційний простір; розповідає про проблеми дорослим відповідально використовує технології для власної безпеки, регулює власний час роботи з цифровими пристроями, обговорює різні наслідки використання інформаційних технологій у школі, на вулиці, вдома тощо
Дотримується норм соціальної, міжкультурної та міжособистісної взаємодії зважає на технічні можливості цифрових пристроїв для спілкування, зокрема з людьми з особливими потребами, поважає приватність повідомлень, толерантно ставиться до відмінностей культур, традицій і різних думок добирає належні засоби для спілкування з іншими особами, зокрема з людьми з особливими потребами безпосередньо та через Інтернет, усвідомлює відповідальність за свою діяльність в Інтернеті; рекомендує цікаві та безпечні сайти своїм друзям
Дотримується норм правової взаємодії зазначає авторство власних робіт; виявляє повагу до авторства інших осіб відвідує тільки корисні і безпечні сайти; дотримується правил використання власних і чужих творів
VI. Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь
Турбота про особисте здоров’я і безпеку, реагування
на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я,
добробуту власного і тих, хто оточує
Діє відповідально демонструє поведінку, яка запобігає або зменшує ризики для життя і здоров’я демонструє різноманітні практики поведінки, які запобігають або зменшують ризики для життя і здоров’я
Відстоює інтереси власні та інших осіб протидіє проявам тиску, неповаги та приниження щодо себе та інших осіб, звертаючися за допомогою до дорослих протидіє проявам тиску, неповаги та приниження щодо себе та інших осіб, самостійно або за допомогою дорослих залежно від ризику
Надає допомогу розрізняє, до кого і як звернутися за допомогою; описує приклади такої діяльності визначає потребу у допомозі собі та іншим особам, оцінює можливості її надання
Поводиться етично розпізнає здорову етичну поведінку (сумлінність, справедливість, чесність, відповідальність, відвагу, відданість) та наслідує її поводиться етично, демонструючи сумлінність, справедливість, чесність, відповідальність тощо
Визначення альтернатив, прогнозування наслідків, ухвалення
рішень з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки
та безпеки інших осіб
Розпізнає небезпечні ситуації розпізнає та описує небезпеку вдома, у школі та навколишньому світі пояснює, що робити в небезпечних ситуаціях вдома, у школі та навколишньому світі
Прогнозує наслідки пояснює, що кожна дія (рішення) має наслідки прогнозує можливі наслідки своїх дій (рішень) для себе та інших осіб
Ухвалює рішення вирішує, як діяти у повсякденних ситуаціях без загрози для життя і здоров’я вирішує, як діяти у повсякденних ситуаціях з користю для здоров’я, безпеки та добробуту
Поводиться безпечно пояснює, від чого залежить безпека вдома, у школі та навколишньому світі поводиться безпечно з огляду на себе та інших осіб вдома, у школі, на вулиці, у громадських місцях
Аргументований вибір на користь здорового способу життя,
аналіз і оцінка наслідків та ризиків
Обмірковує альтернативи власних дій та рішень визначає здорові та шкідливі звички обмірковує альтернативні рішення щодо відповідності здоровим чи шкідливим звичкам
Приймає зміни власного організму відзначає зміни власного організму і приймає їх спостерігає за змінами у своєму тілі залежно від фізичного стану, настрою, виду діяльності, способу життя; пояснює та приймає їх
Аналізує вплив поведінки на здоров’я визначає позитивний і негативний вплив на вибір здорової та безпечної поведінки аналізує позитивний і негативний вплив на вибір здорової та безпечної поведінки
Здійснює вибір та отримує задоволення розпізнає, що приносить задоволення та користь обирає діяльність, яка приносить задоволення та користь
Підприємливість та етична поведінка для
поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту
Вчиться вчитися без шкоди для здоров’я упорядковує власне навчання відповідно до своїх потреб та рекомендованих умов планує та організовує власне навчання, чергуючи його з відпочинком
Знаходить і перевіряє інформацію розпізнає знаки, символи і попередження щодо ймовірної небезпеки намагається критично оцінювати інформацію щодо товарів і послуг
Діє ефективно і самостійно пояснює потреби свої та інших осіб; визначає, від кого та від чого залежить задоволення потреб розрізняє необхідні та надмірні потреби свої та інших осіб; визначає короткострокові цілі та планує конкретні дії щодо задоволення власних потреб
Спілкується конструктивно уважно слухає, запитує про потреби інших осіб та висловлюється так, щоб не образити інших осіб сприймає критичну інформацію щодо себе та етично реагує на неї
Виявляє культуру споживання визнає важливість помірності у споживанні послуг та продукції намагається ощадно використовувати ресурси
Планує майбутнє пояснює важливість навчання у школі для свого життя та добробуту; планує свій день (навчальний та вихідний) уявляє свою мету і розповідає про те, як її досягти; пояснює, як від ставлення до навчання залежить власний успіх і добробут
Співпрацює для досягнення результату діяльності виконує різні ролі в групі, пояснює у чому цінність спільної роботи погоджується на ту роль, що здатний виконати найкраще; разом з іншими особами визначає мету спільної роботи, намагається досягти її
VII. Громадянська та історична освітня галузь
Встановлення зв’язків між подіями, діяльністю людей та її
результатами у часі, пояснення значення пам’ятних
для себе та інших громадян України дат (подій)
Орієнтується в історичному часі встановлює послідовність подій (раніше/пізніше, до/після, давно/ недавно); пояснює, як і чому люди визначають час визначає послідовність подій; співвідносить одиниці вимірювання часу
Розкриває тривалість і варіативність подій в часі описує послідовність етапів розвитку людини; намагається пояснити, як події пов’язані між собою встановлює кількість поколінь у своїй родині, розкриває зв’язки між теперішнім та попередніми поколіннями
Виявляє і прогнозує суспільні (історичні) зміни розрізняє теперішнє,
минуле і майбутнє
(було — є — буде)
наводить приклади культурно-історичної спадщини України; виокремлює важливі для громадян України події, пояснює, як вони впливають на життя
Орієнтація у знайомому соціальному середовищі, долучення до його
розвитку, пояснення впливу природи та діяльності людей на нього
Орієнтується у соціальному середовищі орієнтується у близькому до місця проживання та освоєному людьми середовища розпізнає відомі об’єкти соціального середовища, планує прогулянку/подорож/екскурсію до об’єктів культурної спадщини рідного краю, України
Виявляє взаємозв’язок природного і соціального середовищ показує, як природа дає людям засоби до існування; описує зміни, які спостерігає у знайомому просторі, пов’язані з людською діяльністю пояснює цінність природи для життя та роль діяльності людини в освоєнні навколишнього світу
Формує разом з іншими особами громадський простір досліджує об’єкти загального користування у своїй місцевості; дотримується правил поведінки під час гри, прогулянки і відпочинку розрізняє об’єкти загального користування і власні об’єкти; протидіє (залучаючи дорослих) порушенням правил поведінки в публічних місцях
Робота з різними джерелами соціальної та історичної
інформації, аналіз змісту джерел, їх критична оцінка
Добирає джерела історичної та суспільно значущої інформації пояснює, де може знайти потрібну інформацію; виявляє основний зміст джерела інформації; розпитує старших людей про минуле знаходить потрібну інформацію про минуле і сучасне; добирає джерело інформації відповідно до потреб і заінтересованості
Аналізує соціальну (історичну) інформацію запитує про те, що зацікавило; знаходить відповіді на запитання; виокремлює в джерелі інформацію про відому особу/подію виокремлює в тексті окремі події, персонажі, поняття; формулює зрозумілі запитання про людей, минулі чи теперішні події
Оцінює достовірність соціальної (історичної) інформації розрізняє казкові події та події минулого; висловлює припущення про правдивість інформації виокремлює факти, які викликають  сумніви; знаходить інформацію, яка спростовує або підтверджує сумніви; пояснює можливі наслідки поширення неправдивої інформації
Узагальнення інформації з різних джерел,
розповідь про минуле і сучасне
Систематизує та узагальнює соціальну (історичну) інформацію виокремлює незрозумілі слова і за допомогою дорослих встановлює їх зміст; придумує назву твору, що відображає його зміст збирає інформацію на тему, яка цікавить; визначає важливі і менш важливі відомості та обґрунтовує це; порівнює події, вчинки осіб
Розповідає про минуле і сучасне розповідає про себе, свою родину та інших осіб виражає різними способами уявлення про відомі історичні події, пам’ятки культури, видатних людей
Представлення аргументованих суджень про відомі факти історії
та історичних осіб, а також про події суспільного життя
Формулює та представляє судження, добираючи аргументи висловлює свої вподобання; виокремлює фрази та/або дії, які вразили; обмірковує вплив своїх слів та/або дій на думку інших осіб формулює власну думку щодо вчинку, події, пам’ятки культури; добирає прості докази; дотримується послідовності викладення думок
Усвідомлення почуття власної гідності, діяльність з урахуванням
власних прав і свобод, повага до прав і гідності інших осіб, протидія
дискримінації та нерівному ставленню до особистості
Формує себе як особистість, утверджує власну гідність описує себе, свій характер, захоплення, якими вирізняється від інших осіб визначає свої риси характеру, моральні якості; розповідає про свої мрії та пояснює шляхи їх здійснення
Захищає права людини пояснює свої обов’язки в сім’ї,  школі; дотримується правил поведінки, що засвідчують повагу до інших осіб; звертається за допомогою до старших у разі, коли його або інших осіб ображають виявляє та засуджує негідну поведінку; розпізнає випадки порушення прав дитини; пояснює, до кого можна звернутися, коли ображають та/або принижують його чи інших осіб, відповідно діє в таких ситуаціях
Протидіє і запобігає проявам дискримінації та нерівності розпізнає вчинки і слова, які можуть підтримати або образити; поважає різноманітність, справедливо ставиться до інших осіб спілкується з урахуванням особливостей інших людей; пояснює, чому потрібно діяти справедливо
Усвідомлення себе громадянином України, аналіз
культурно-історичних основ власної ідентичності,
визнання цінності культурного розмаїття
Усвідомлює себе частиною спільноти збирає інформацію та розповідає про свою родину, однокласників, Україну; пояснює, що означає бути членом родини, громади, класу; долучається до родинних і національних традицій, пояснює їх значення для себе досліджує своє походження, родовід, визначає свою роль у школі, громаді, державі; досліджує, які традиції і свята шанують у родині,  родинах друзів та однокласників, ставиться з повагою до цих традицій і свят
Співпрацює з іншими особами пояснює важливість співпраці у групі; разом з іншими особами визначає послідовність виконання завдань; виконує різні ролі в групі визначає мету спільної роботи; планує послідовність дій  групи для виконання завдання; погоджується на роль, яку здатний виконати найкраще
Дотримання принципів демократичного громадянства, активна участь
у житті шкільної спільноти, місцевої громади і держави
Робить відповідальний вибір домовляється з однокласниками про доброчесні правила взаємодії, дотримується досягнутих домовленостей, пояснює, чому це важливо визначає разом з однокласниками та використовує правила та процедури вирішення питань, які стосуються життя класу; пояснює, як власний вибір та дії можуть вплинути на інших осіб
Бере участь у розв’язанні проблем спільнот розповідає про свої успіхи, успіхи класу, своєї родини; розповідає про свої проблеми, обирає варіанти їх розв’язання; долучається до корисних справ у родині, класі, школі розповідає про свої досягнення, досягнення класу, своєї родини, школи, громади; аналізує проблеми класу, школи, громади та пропонує варіанти їх розв’язання; пояснює фактори, які допомогли досягти успіху або призвели до виникнення проблеми; долучається до справ, корисних для класу, школи, громади
Осмислює громадсько-політичне життя розповідає про Україну як про свою Батьківщину, розпізнає державні символи України, шанобливо ставиться до них пояснює, що означає бути громадянином України та як Україна пов’язана з Європою
VIII. Мистецька освітня галузь
Художньо-образне, асоціативне мислення у процесі
художньо-творчої діяльності через образотворче,
музичне та інші види мистецтва
Творить різними засобами і способами творить відомими художніми засобами і способами добирає засоби і способи для творення художнього образу
Імпровізує експериментує, використовуючи відомі техніки художньо-творчої діяльності, звуками, ритмами, рухами, лініями, кольорами, формами, матеріалами тощо для створення художніх образів експериментує, використовуючи відомі техніки художньо-творчої діяльності, звуками, ритмами, рухами, лініями, кольорами, формами, матеріалами тощо, поєднуючи елементи для втілення ідеї в художньому образі
Естетично перетворює навколишній світ спостерігає за навколишнім світом, фіксує за допомогою вчителя цікаві явища як ідеї для творчості; допомагає прикрасити місце, де навчається, живе спостерігає за навколишнім світом, фіксує в різний спосіб цікаві явища; використовує їх у творчій діяльності; пропонує ідеї оздоблення місця, де навчається, живе; реалізує їх самостійно або за допомогою інших осіб
Пізнання мистецтва, інтерпретація художніх образів,
досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва
Аналізує, інтерпретує, оцінює мистецтво сприймає твори різних видів мистецтва і проявляє емоційно-ціннісне ставлення до них у різний спосіб  (словами, рухами, мімікою, лініями, кольорами тощо) сприймає твори різних видів мистецтва і проявляє емоційно-ціннісне ставлення до них у різний спосіб; зосереджує увагу на деталях; пояснює, що подобається у творі, а що  ні, визначає відомі засоби художньої виразності
Пізнає мову мистецтва розрізняє види мистецтва (музичне, образотворче, театральне, хореографічне тощо) і розпізнає притаманні їм засоби виразності вирізняє елементи художньої мови, характерні для різних видів мистецтва (музичне, образотворче, театральне, хореографічне тощо)
Пізнання себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво
Оцінює власну творчість оцінює власну творчість за визначеними орієнтирами; пояснює, наскільки вдалося втілити свій задум оцінює власну творчість за визначеними орієнтирами; визначає за допомогою вчителя необхідні для самовдосконалення дії; відстоює своє право на самовираження
Представляє власні досягнення презентує створені художні образи  у зрозумілий спосіб, пояснюючи створене презентує створені художні образи, пояснює свій задум, відстоює думку
Взаємодіє з іншими особами через мистецтво бере участь у колективній творчій діяльності, дотримується правил творчої співпраці; ділиться з іншими особами враженнями від сприйняття мистецтва та творчої діяльності бере участь у колективних творчих проектах, виконує різні дії/ролі у творчому процесі; обговорює з іншими особами враження від сприйняття мистецтва та творчої діяльності, поважаючи вибір інших осіб
Регулює власний емоційний стан засобами мистецтва визначає серед творів і видів художньо-творчої діяльності ті, що подобаються; ділиться емоціями від сприйняття мистецьких творів; творить для власного задоволення розпізнає власні емоції від сприйняття мистецьких творів, обирає твори і види художньо-творчої діяльності відповідно до свого настрою; пояснює, від чого одержує насолоду у власній творчості
IX. Фізкультурна освітня галузь
 

Заняття руховою активністю, фізичною культурою та спортом;
демонстрація рухових умінь та навичок, використання
їх у різних життєвих ситуаціях

Виконує життєво необхідні рухові дії виконує вправи на пересування (ходьба, біг, стрибки, лазіння, плавання, ковзання), виконує вправи з предметами та без них (за наявності відповідних умов) виконує вправи на пересування (ходьба, біг, стрибки, лазіння, плавання, ковзання) з предметами та без них, оцінює власне виконання рухових дій та виконання вправ іншими  особами (за наявності відповідних умов)
Моделює рухову діяльність розпізнає, добирає та виконує фізичні вправи для ранкової гімнастики; розрізняє,  добирає та виконує фізичні вправи з різних видів спорту для розвитку фізичних якостей розпізнає, добирає та виконує фізичні вправи для ранкової гімнастики, фізкультурної хвилинки та паузи; добирає відповідний інвентар для кожного виду спорту, розрізняє та виконує вправи з різних видів спорту для розвитку фізичних якостей
Виконує фізичні вправи під час ігрової діяльності та змагань виконує рухові дії під час рухливих ігор під керівництвом вчителя виконує рухові дії у рухливих іграх під час занять у школі та  дозвілля
Вибір фізичних вправ для підвищення рівня
фізичної підготовленості
Контролює свій фізичний стан контролює своє самопочуття за підтримки дорослих у закладі загальної середньої освіти і поза його межами володіє елементами самоконтролю у процесі виконання фізичних вправ
Аналізує та оцінює вплив фізичного навантаження на стан здоров’я пояснює значення фізичних вправ для здоров’я людини аналізує вплив позитивних та негативних факторів на стан здоров’я людини; оцінює своє самопочуття за частотою серцевих скорочень та частотою дихання
Добирає фізичні вправи для розвитку фізичних якостей та зміцнення здоров’я обирає за допомогою вчителя та виконує вправи/ігри і елементи різних видів спорту для розвитку фізичних якостей регулює інтенсивність навантаження (швидкість, тривалість, послідовність виконання фізичних вправ) відповідно до визначених завдань
Дотримання правил безпечної і чесної гри, вміння боротися,
вигравати і програвати; усвідомлення значення фізичних
вправ для здоров’я, задоволення, гартування характеру,
самовираження та соціальна взаємодія
Виконує різні соціальні ролі виконує різні ролі під час рухливих ігор, забав, обрядів та інших форм рухової діяльності ефективно взаємодіє з однолітками для досягнення спільних командних цілей під час рухової діяльності
Дотримується безпечної поведінки дотримується правил безпеки особисто та під час спільної з друзями рухової діяльності дотримується правил безпеки під час рухової діяльності в закладі загальної середньої освіти та поза його межами, пояснює значення цих правил та їх наслідки
Дотримується етичних норм у руховій діяльності дотримується правил чесної гри під час рухової діяльності; не засмучується через поразку дотримується правил чесної гри під час рухової діяльності; прагне вигравати, не засмучується через поразку і сприймає її гідно

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • для 1 класу:

Мовно-літературна, у тому числі:

Рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ[1])

Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)
Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
Громадянська та історична (ГІО)
Мистецька (МИО)
Фізкультурна (ФІО)

 

  • для 2 класу:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

  • для 3 класу:

Мовно-літературна зокрема: Рідномовна освіта (українська мова та література;

Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

  • для 4 класу:

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальному плані реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура». Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами складається з семи освітніх галузей: «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров’я і фізична культура».

Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через навчальні предмети «Українська мова (моваТ літературне читання)», «Російська (мова і літературне читання)», «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні навчальні предмети, відповідно, – «Математика», «Природознавство». Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальним предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура». Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу «Основи здоров’я» та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Освітня галузь «Технології» реалізується через предмети «Трудове навчання» та «Сходинки до інформатики».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» з і «Музичне мистецтво» або інтегрованим курсом «Мистецтво».

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Відповідно до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу, схваленого педагогічною радою школи від 31.10.2019 ( протокол № 2), та затвердженого наказом від 31.10.2019 № 439-о у закладі здійснюється внутрішнє забезпечення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

  • стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
  • систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
  • створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

  • досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання;
  • відповідність показників  успішності  здобувачів  освіти  результатам  їх навчання  на  кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
  • якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;
  • показник наявності  освітніх,  методичних  і  матеріально-технічних  ресурсів  для забезпечення якісного освітнього процесу.

Інструменти для здійснення моніторингу системи внутрішнього забезпечення якості освіти регламентовано наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54 « Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти.

Для забезпечення академічної доброчесності в освітньому закладі (ст.42 Закону України «Про освіту»), запобігання порушень академічної доброчесності (академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, необ’єктивне оцінювання, шахрайство, хабарництво, несанкціонована співпраця, службова недбалість, зловживання впливом), посилення відповідальності за порушення академічної доброчесності, всі учасники освітнього процесу дотримуються Положення про академічну доброчесність, затвердженого на засіданні педагогічної ради школи, протокол № 2 від 31.10.2019 р.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнуті повторного проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); при моніторингу якості знань не зараховуються результати участі у І етапі (шкільному) Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах – робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учень не допускається до участі в інших олімпіадах, конкурсах.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники освітнього закладу можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:

– при необ’єктивному оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання, щорічної винагороди;

– спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих ідей, використання інформації без посилань на джерела, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

– позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади;

– надання освітніх послуг за певну незаконну винагороду матеріального чи нематеріального характеру є підставою для притягнення педагогічного працівника до відповідальності судом першої інстанції.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

Метою рідномовної освіти для загальної середньої освіти є розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою (якщо вона не українська); формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду.

Відповідно до окресленої мети головними завданнями рідномовної освіти у початковій школі є:

  • виховання стійкої мотивації до читання та прагнення вдосконалювати своє мовлення;
  • сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь, зокрема діалогічного мовлення, театралізацію;
  • розвиток уміння вдумливого читання і базових правописних умінь;
  • збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів;
  • розвиток уяви та творчого мислення учнів за допомогою творів літератури та мистецтва, медіатекстів, театралізації, гри;
  • формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);
  • розвиток здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
  • створення сприятливого мовного середовища у школі, зокрема й через пізнання сучасної дитячої літератури різної тематики та жанрів.

Відповідно до окреслених завдань, у початковому курсі рідномовної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».

Комунікативна компетентність, зокрема вільне володіння українською мовою та спілкування рідною мовою (якщо вона не українська), виявляється в безпосередньому та опосередкованому спілкуванні.

Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістової лінії «Взаємодіємо усно» (мовець / слухач – слухач / мовець). Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до дій зі сприймання, перетворення, виокремлення, аналізу й інтерпретації, оцінювання та використання усної інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія у класі, мікродискусія в групі, обговорення в парі тощо).

Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані у просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Читаємо» (читач – автор), «Взаємодіємо письмово» (автор – читач), «Досліджуємо медіа» (читач / глядач / слухач – автор). Ці змістові лінії забезпечують здобуття досвіду опосередкованого спілкування, опанування кола знань (понять, уявлень) та вмінь, що дають змогу учням удосконалювати комунікативну компетентність.

Змістова лінія «Читаємо» спрямована на розвиток мотивації дітей до читання, залучення їх до читацької діяльності, яка ґрунтується на учнівській ініціативності та самостійності в доборі текстів для читання та інтерпретації прочитаного. Під час читання учні розвивають уміння сприймати та аналізувати текст, оцінювати прочитане та перетворювати інформацію, уявляти, мислити творчо.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає залучення учнів до реальної писемної практики, зокрема за допомогою цифрових пристроїв та в режимі онлайн. Результатом такої роботи є базові вміння створювати писемні висловлювання у реальному та віртуальному просторі та редагувати їх.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає ознайомлення школярів з основами медіаграмотності. Діти формують уявлення про межу між реальним світом і світом мас-медіа, навчаються інтерпретувати, аналізувати, оцінювати медіатексти (фільм, мультфільм, реклама, фотографія тощо) та створювати прості медіапродукти. Змістова лінія «Досліджуємо медіа» пропонує інструмент для активного критичного освоєння комунікативного медіасередовища.

Змістова лінія «Досліджуємо мовлення» забезпечує дослідження мовних закономірностей і формування на цій основі свідомих мовленнєвих умінь (орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних, стилістичних, словотвірних). Також у межах цієї змістової лінії учні опановують виражальні засоби художніх текстів, що в цілому сприяє творенню індивідуального стилю мовлення.

Змістова лінія «Театралізуємо» слугує розвитку комунікативних умінь учнів, зокрема вміння моделювати різні ситуації спілкування, обирати відповідні комунікативні стратегії, досліджувати несловесні засоби спілкування. Увага до несловесних засобів приділятиметься і в змістових лініях «Взаємодіємо усно» та «Досліджуємо медіа», а сам прийом театралізації може використовуватися й у змістовій лінії «Читаємо».

Специфіка змістової лінії «Театралізуємо» пов’язана з формуванням уявлення про театр як місце, де учні здобувають досвід співчуття та співпереживання. Тому в межах змістової лінії «Театралізуємо» учні досліджують чужу (глядач) та власну (актор) експресію. Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, що забезпечує розвиток у дитини емоційного інтелекту, творчого мислення, самосвідомості й самоефективності, уміння мобілізувати інших, ініціативності, уміння долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими особами.

Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.

Відповідно до окресленої мети головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:

  • здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;
  • розуміти на слух зміст автентичних текстів;
  • читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
  • здійснювати спілкування в письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
  • адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;
  • використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
  • критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
  • висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
  • ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;
  • обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;
  • ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія».

Іншомовна комунікативна компетентність виявляється в безпосередньому та опосередкованому міжкультурному спілкуванні. Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістових ліній «Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання». Змістова лінія «Сприймання на слух» передбачає залучення учнів до дій зі сприймання коротких простих запитань, тверджень, вказівок, інструкцій та реагування на них вербально і/ або невербально. Змістова лінія «Усна взаємодія» спрямована на розвиток умінь розпізнавати знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті; ставити запитання та давати відповіді про себе та щоденні справи. Змістова лінія «Усне висловлювання» передбачає творення коротких фраз про себе, надавання базової персональної інформації (наприклад, ім’я, адреса, родина, національність).

Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані в просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Зорове сприймання» (читач – автор), «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Усі перелічені змістові лінії забезпечують для учня здобуття досвіду опосередкованого спілкування та опанування низки комунікативних умінь, що дасть змогу учням розвивати комунікативну компетентність. Змістова лінія «Зорове сприймання» передбачає сприймання та розпізнавання знайомих слів у супроводі малюнків. У рамках змістової лінії «Писемне висловлювання» учні навчаються писати короткі фрази для надання базової інформації. Результатом опрацювання змістової лінії «Онлайн взаємодія» є оволодіння вміннями встановлювати базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання, та розміщувати прості твердження про себе у форматі онлайн.

Метою математичної освітньої галузі Стандарт визначає «розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем».

У відповідності із загальними цілями найважливішими завданнями навчання математики можуть бути:

  • формування здатності розпізнавати серед повсякденних проблем ті, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів та способів;
  • розвиток уміння здійснювати дослідження, аналіз,  планування  послідовності  дій   для розв’язання  повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач;
  • формування та розвиток усвідомлених і міцних обчислювальних навичок;
  • вироблення вміння описувати побачене, почуте, прочитане за допомогою простих математичних моделей;
  • формування відповідального ставлення щодо висування гіпотез, їх оцінки, доведення  або спростування, обґрунтування свого вибору;
  • вироблення досвіду дослідження просторових відношень, форм об’єктів навколишнього світу, конструювання площинних та об’ємних геометричних фігур;
  • вироблення вміння сприймати,  перетворювати та оцінювати отриману інформацію, використовуючи різні джерела, у тому числі й засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

У початковому курсі математичної освіти відповідно до зазначеної мети і сформульованих завдань виділено такі змістові лінії: «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

З 1-го класу учнів варто привчати до роботи з різного виду простими математичними моделями, оскільки вони так чи інакше допомагають виділити, впорядкувати, проаналізувати та зафіксувати дані (подані в умові задачі, зібрані за допомогою опитувальника тощо). Ця робота розгортається у межах змістової лінії «Робота з даними».

Метою природничої освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування наукового мислення та культури дослідження; розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи, утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної і природоохоронної поведінки в довкіллі.

Відповідно до окресленої мети головними завданнями природничої освітньої галузі у початковій школі є:

  • виховання любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю, України, планети Земля;
  • формування екологічно й етично обґрунтованої поведінки у природі, залучення до участі у природоохоронних акціях;
  • розвиток зацікавлення до пізнання природи, оволодіння способами навчально-пізнавальної діяльності, елементарними дослідницькими вміннями (через експерименти, спостереження);
  • поступове формування уявлень про природничо-наукову картину світу через поглиблення початкових знань про природні об’єкти і явища, взаємозв’язки в системі «нежива природа – жива природа», про залежність людини від стану навколишнього середовища та її вплив на нього.

Відповідно до зазначених мети і завдань, виокремлено такі змістові лінії: «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я у рукотворному світі».

Змістова лінія «Я пізнаю природу» спрямована на формування дослідницьких умінь школярів через підтримку допитливості та інтересу до спостережень, експериментів та моделювання для пошуку відповідей на запитання про навколишній світ.

Змістова лінія «Я у природі» передбачає розвиток уявлень молодших школярів про об’єкти та явища природи, встановлення зв’язків між неживою і живою природою, формування бережливого ставлення до природи; вироблення навичок екологічно доцільної поведінки в довкіллі.

Змістова лінія «Я в рукотворному світі» спрямована на формування загальних уявлень про світ, створений людиною, понять про взаємозв’язки людини і природи, слугує джерелом натхнення для пошуку та втілення дитячих винахідницьких ідей та проектів.

Провідна роль у вивченні природничої освітньої галузі належить дослідженням (спостереженням, експериментам), екскурсіям, природоохоронній та проектній діяльності школярів.

Метою технологічної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

Відповідно до окресленої мети головними завданнями технологічної освітньої галузі у початковій школі є:

  • залучення учнів до різних видів діяльності, формування вмінь для створення виробу від творчого задуму до його втілення в готовий результат;
  • формування в учнів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності;
  • формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище;
  • створення умов для практичного і творчого застосування традицій і сучасних ремесел.

Зміст технологічної освітньої галузі в початкових класах структурується за такими змістовими лініями: «Технічна творчість і техніка», «Світ технологій», «Світ ремесел», «Побут».

Змістові лінії, які систематизують очікувані результати навчання, спрямовані на формування ключових компетентностей учнів.

Змістова лінія «Технічна творчість і техніка» спрямована на залучення учнів до творчої діяльності у процесі конструювання та моделювання під час самостійної або колективної роботи з конструктором. Процес конструювання з готових деталей (моделей) конструктора має на меті сприяти розвитку просторової уяви й елементів творчого та технічного мислення учнів, через читання і зіставлення малюнків, графічних зображень, за якими учні складатимуть конструкції. Учні виконуватимуть макетування об’ємних моделей транспортних засобів, будинків, веж, роботів тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до деталей конструкторів, відповідних графічних зображень схем для конструювання простих моделей; матеріалів для виготовлення та оздоблення виробу

Змістова лінія «Світ технологій» має на меті формувати в учнів здатність планувати власну діяльність у процесі вивчення конструкційних матеріалів – від розпізнавання їх на дотик до аргументованого добору для створення виробу, виконувати найпростіші способи їх обробки. Важливою умовою засвоєння цієї лінії є формування в учнів здатності розуміти і дотримуватися послідовності у виготовленні виробів, аргументувати обрану послідовність у роботі. У процесі роботи з матеріалами провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування стрічок тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, технологічних карток (схем), необхідних для виготовлення виробу, інструментів та пристосувань, довідникових посібників (книжки з ілюстраціями до творів, набори малюнків до мультфільмів тощо). Організація екскурсій на виробничі об’єднання, перегляд та обговорення відеофільмів про виробництво. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюється повторне та економне використання матеріалів.

Змістова лінія «Світ ремесел» має на меті формувати в учнів ставлення до творів декоративно-ужиткового мистецтва та ремесел як культурної спадщини українського народу, а також вміння створювати та оздоблювати прості вироби за зразком чи власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва. У процесі роботи провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування, різьблення, ліплення тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до виробів, виготовлених традиційними та сучасними ремеслами; матеріалів, інструментів та пристосувань, каталогів, фотографій тощо. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються технології традиційних та сучасних ремесел. Відвідування (реально чи віртуально) майстерень народних умільців, музеїв декоративно-ужиткового мистецтва.

Змістова лінія «Побут» має на меті формувати практичні навички організації власної життєдіяльності, розв’язувати практичні завдання у власному побуті, планувати та реалізовувати найпростіші трудові дії (ремонт іграшок, книжок, догляд за рослинами, домашніми тваринами; приготування страв за рецептами; догляд за одягом та взуттям). Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, інструментів та пристосувань; об’єктів (іграшок, книжок тощо). Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються найпростіші дії щодо самостійності в побуті.

Технологічна освітня галузь базується на практичній діяльності учнів. На кожному занятті передбачено виконання практичної роботи. Об’єкти праці для виготовлення учитель/ учителька добирає, спираючись на побажання учнів.

Метою інформатичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до вирішення проблем із використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту; безпечна та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

Відповідно до окресленої мети головними завданнями інформатичної освітньої галузі у початковій школі є:

  • формування відповідальної позиції цифрового громадянина, навичок безпечного й етичного користування цифровими пристроями та мережами;
  • формування початкових умінь розрізняти інформацію різних видів та працювати з нею за допомогою цифрових пристроїв чи без них;
  • формування початкових умінь визначати, знаходити та зберігати інформацію, необхідну для розв’язання життєвих проблем (навчання, гри тощо), за допомогою цифрових пристроїв, мереж та без них, самостійно та під час групової взаємодії;розрізняти правдиву і неправдиву інформацію різних видів;
  • налагодження комунікації за допомогою цифрових пристроїв та мереж для спільної творчості, співпраці, навчання, гри;
  • формування початкових умінь створювати електронні тексти (зображення, відео, звуки, програми тощо) за допомогою цифрових пристроїв;
  • формування вмінь презентувати себе, власну творчість, ідеї, створені продукти та інші результати індивідуальної та групової діяльності за допомогою цифрових пристроїв.

Реалізація поставленої мети та завдань у початковій школі відбувається за змістовими лініями «Я у світі інформації», «Моя цифрова творчість», «Комунікація та співпраця», «Я і цифрові пристрої», «Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві».

У рамках змістової лінії «Я у світі інформації» формуються початкові вміння розпізнавати, знаходити, свідомо відбирати, зберігати та опрацьовувати просту інформацію за допомогою цифрових пристроїв та без них. Розпізнавання правдивої і неправдивої інформації в усіх її виявах (текст, зображення, звук тощо) необхідне для формування критичного мислення, що сприяє безпеці в інформаційному просторі дитини. Початкові уявлення про моделі реалізовуються через визначення істотних і неістотних властивостей об’єктів та створення на основі цього простих моделей об’єктів.

Змістова лінія «Моя цифрова творчість» розкривається через практичну діяльність (індивідуальну і групову) зі створення простих інформаційних продуктів (програм, текстів, зображень, відео, звуків, тощо) за допомогою цифрових пристроїв та програм для творчого самовираження, презентації себе і продуктів власної діяльності, вирішення завдань інших освітніх галузей.

В основі змістової лінії «Комунікація та співпраця» – ознайомлення із доступними для дитини засобами цифрової та безпосередньої комунікації для гри, спілкування, навчання, отримання нової інформації; використання безпечного онлайнового чи офлайнового середовища для цього. В умовах роботи у групі учні мають навчитися окреслювати цілі індивідуальної та групової діяльності, розподіляти ролі в межах групи, оцінювати здобутий результат, аналізувати помилки та усувати їх, доброзичливо взаємодіяти безпосередньо та в мережах.

Змістова лінія «Я і цифрові пристрої» реалізовується через усвідомлення і розпізнавання тих завдань, які можна розв’язати за допомогою цифрових пристроїв, виходячи з їхніх функціональних можливостей (фотографувати, записувати, слухати, відображати, опрацьовувати  інформацію тощо). До основних умінь, які формуються через цю змістову лінію, належать розпізнавання простих програмних і технічних несправностей та вміння усувати їх самостійно чи з допомогою дорослих, розуміти обмеження та переваги пристроїв стосовно виконуваних завдань, усвідомлювати, що машини можуть імітувати інтелектуальну діяльність. Ця змістова лінія охоплює вміння організовувати власний робочий простір на фізичному та простому програмному рівні для збереження здоров’я, доброго самопочуття та ефективної діяльності учня/ учениці.

Змістову лінію «Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві» спрямовано на створення безпечних умов для учня / учениці під час роботи з цифровими пристроями і в мережах, що передбачає захист особистої інформації, формування принципів етичного, доброзичливого та відповідального спілкування через мережі, навички і можливості захисту власного інформаційного простору, фізичного та психологічного здоров’я. У рамках цієї змістової лінії в учнів формується відповідальне та шанобливе ставлення до власної та чужої інформаційної діяльності, яке на рівні початкової школи виявляється, зокрема, і через зазначення власного авторства, посилання на авторство інших, а також через усвідомлення шкоди від списування.

Вказані змістові лінії передбачають можливу інтеграцію інформатичної освітньої галузі з іншими освітніми галузями через розв’язування дослідницьких завдань, формування наскрізних умінь учнів, інформатичної грамотності та культури.

Метою соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі для загальної середньої освіти є становлення самостійності учня / учениці, його / її соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.

Відповідно до окресленої мети головними завданнями соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі у початковій школі є:

  • формування у школярів стійких переконань щодо цінності життя, здоров’я і безпеки для себе і тих, хто його / її оточує;
  • виховання дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я і безпеки;
  • розвиток потреби самопізнання та самовдосконалення;
  • формування в учнів сталої мотивації до здорового способу життя;
  • формування свідомого прагнення дотримуватися безпечної, здорової та етичної поведінки для поліпшення добробуту;
  • розвиток уміння ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки та здоров’я;
  • сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей та поведінки свідомого споживача;
  • формування вміння вчитися без шкоди для здоров’я;
  • створення сприятливого безпечного та здорового середовища в школі.

Зміст соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі структуровано за трьома змістовими лініями: «Безпека», «Здоров’я», «Добробут».

Змістова лінія «Безпека» передбачає розвиток умінь безпечної поведінки вдома, школі та у природному й техногенному середовищі, прогнозування наслідків небезпечних дій, визначення впливів на вибір безпечної поведінки, дотримання правил (дорожнього руху, використання побутової техніки і побутової хімії тощо) та відповідального ставлення до особистої безпеки й безпеки інших.

Змістова лінія «Здоров’я» спрямована на формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності і поведінки через набуття навичок здорового способу життя, розвиток позитивної самооцінки, критичного мислення, умінь ухвалювати зважені рішення, відповідально ставитися до власного здоров’я та здоров’я тих, хто поряд, і протидіяти негативним соціальним чинникам.

Змістова лінія «Добробут» забезпечує розвиток етичної поведінки в соціумі, вміння вчитися і формування позитивного ставлення до навчання, усвідомлення важливості здорового способу життя для добробуту, розвиток підприємливості і споживчої культури для оптимального використання ресурсів та забезпечення добробуту, орієнтацію учнів на відповідальне ставлення до безпеки та здоров’я як до найважливіших життєвих цінностей.

Навчальний матеріал змістових ліній реалізується наскрізно в кожній темі через взаємоінтеграцію і взаємодоповнення.

Метою громадянської та історичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є створення умов для формування в учня / учениці початкової школи власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв’язків між історією і теперішнім життям; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії та поваги до прав людини, набуття досвіду співжиття за демократичними процедурами.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями громадянської та історичної освіти у початковій школі є:

  • здобуття знань про сучасність і минуле своєї родини, місцевої громади, Батьківщини, людства, формування відповідного віковим можливостям розуміння змісту пам’ятних для себе та для громадян України подій;
  • сприяння початковому усвідомленню власної гідності, цінності свободи і прав людини, своєї належності до родини, місцевої та шкільної громад, українського народу, вироблення відповідального ставлення до власної діяльності та діяльності інших;
  • формування умінь орієнтуватися в історичному часі та соціальному просторі, знаходити та опрацьовувати доступну для себе суспільну інформацію, пояснювати її зміст та передавати породжені нею враження і думки;
  • удосконалення набутих дітьми в дошкільному віці позитивних моделей поведінки у громадських місцях та опанування нових, пов’язаних із діяльністю школяра / школярки;
  • розвиток здатності обстоювати власну думку та приймати інших, вирізняти вияви нерівності, несправедливості та дискримінації;
  • створення умов для набуття успішного досвіду конструктивної взаємодії та громадянської поведінки, формування емоційно-ціннісного компоненту громадянської культури особистості.

Для формування ідентичності та громадянської компетентності учнів програма пропонує опановувати потрібні для цього знання і вміння, виробляти навички громадянської поведінки та виховувати громадянські чесноти в межах таких змістових ліній: «Я – Людина», «Я серед людей», «Моя культурна спадщина», «Моя шкільна і місцева громади», «Ми – громадяни України. Ми – європейці».

Змістова лінія «Я – Людина» передбачає залучення учня / учениці до опрацювання та використання для самоідентифікації елементарної інформації про людину як унікальну у Всесвіті істоту, яка творить себе як особистість, формує свій характер і розвиває цінні якості у процесі пізнавальної і трудової діяльності. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє самопізнанню учнів, усвідомленню власних потреб, уподобань, здібностей та інтересів, заохочує обирати цілі особистісного зростання (бути відповідальним, чесним тощо), допомагає початковому усвідомленню гідності та неповторності будь-якої людини.

Змістова лінія «Я серед людей» забезпечує усвідомлення  ролі зв’язків, які існують між людьми, значення рідні, друзів, приятелів, спільнот, з якими дитина себе ідентифікує. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє набуттю досвіду громадянської поведінки та свідомому виборові норм і моделей поведінки, часто за певними взірцями.

Змістова лінія «Моя культурна спадщина» дає змогу учнівству усвідомити свою вкоріненість у національну, а також рідну за етнічним походженням культуру, в європейську цивілізацію. Учні/ учениці отримують можливість дослідити місцеві пам’ятки, пізнати традиції та минуле своєї родини, рідної етнічної групи, нації. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє розумінню значущості та різноманітності культурних надбань людства, формуванню умінь пізнавати минуле.

Змістова лінія «Моя шкільна і місцева громади» забезпечує розуміння учнем/ ученицею базових норм шкільного та місцевого громадського життя, дає йому/ їй змогу посильно долучатися до їх відтворення та модернізації. Пізнання шкільних і місцевих традицій, ознайомлення з громадянськими вчинками земляків, діяльністю шкільної адміністрації, місцевих органів влади та добровільних асоціацій, зорієнтованих на громадські справи, сприяє набуттю учнями первинного досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії, впливає на формування емоційно-ціннісного компонента громадянської культури дитини. Навчання в межах цієї змістової лінії забезпечує вироблення вмінь висловлювати та обстоювати свою думку та приймати інших, висувати власні ініціативи, планувати й організовувати посильні для дітей молодшого шкільного віку громадські справи.

Змістова лінія «Ми – громадяни України. Ми – європейці» дає учневі / учениці елементарні уявлення про національну символіку та державні атрибути України, націю (народ), державу, політику, владу, ключові події в історії України, підводить до прийняття демократичних цінностей та ідей євроатлантичної інтеграції Батьківщини. У межах цієї змістової лінії на прикладі відомих історичних постатей та національних героїв школярі усвідомлюють цінності патріотизму, активної громадянської позиції, самоповаги та ін.

Змістові лінії громадянської та історичної освітньої галузі у початковій школі мають бути реалізовані оптимальними для кожного елементу змісту та навчальної цілі інтерактивними методами, із використанням інформаційних технологій.

Метою навчання мистецтва для загальної середньої освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва у початковій школі є:

  • збагачення духовного світу учня / учениці під час сприймання мистецтва та художньої творчості; виховання шани до національної і світової культурної спадщини;
  • набуття досвіду творення художніх образів через опанування елементарними мистецькими вміннями; розвиток загальних і спеціальних мистецьких здібностей;
  • розкриття творчого потенціалу особистості; стимулювання художньо-образного мислення, художніх інтересів; виховання естетичного смаку; сприяння творчому самовияву та розвитку індивідуального стилю учня / учениці через мистецтво;
  • розвиток уміння інтерпретувати твори мистецтва, висловлювати враження та особистісне ставлення до них; засвоєння початкових знань про види мистецтва, особливості їхньої художньо-образної мови, зокрема у взаємозв’язках;
  • формування вміння презентувати й оцінювати власну творчість, плекання потреби у самовдосконаленні;
  • формування вміння взаємодіяти з іншими через мистецтво, виявляти зв’язки мистецтва з природним і соціокультурним середовищем;
  • виховання здатності застосовувати мистецтво для отримання задоволення та емоційного самопізнання.

Реалізація поставленої мети та завдань здійснюється за змістовими лініями: «Художньо-практична діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво», які окреслюють рамкову модель досягнення загальних цілей мистецької освітньої галузі.

Змістова лінія «Художньо-практична діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне засвоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовияву. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виражальні засоби для творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на емоційний стан завдяки мистецькій діяльності.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що несуть твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на свій емоційний стан завдяки сприйманню творів мистецтва.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема в різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані предмети або предмети за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Метою цієї галузі для загальної середньої освіти є формування в учня / учениці стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями фізкультурної освітньої галузі у початковій школі є:

  • розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових умінь та навичок, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;
  • розширення функціональних можливостей організму через цілеспрямований розвиток фізичних якостей і природних здібностей;
  • збереження та зміцнення здоров’я школярів;
  • формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереженні та зміцненні здоров’я;
  • формування основ здорового способу життя і створення умов для покращення фізичного і психоемоційного стану;
  • формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;
  • розвиток комунікативних умінь під час занять фізичною культурою;
  • формування морально-вольових якостей та позитивного ставлення до занять фізичною культурою і спортом;
  • усвідомлення ролі занять спортом і Олімпійського руху для формування самоповаги, впевненості в собі, прагнення досягати успіху, дотримуючись принципів чесної гри;
  • збільшення обсягу рухової активності, яка приноситиме радість дитині;
  • формування творчих здібностей засобами фізичної культури.

Освітня програма фізкультурної освітньої галузі для 1-4 класів охоплює такі змістові лінії: «Базова рухова активність», «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)», «Турбота про стан здоров’я та безпеку».

Змістова лінія «Базова рухова активність» охоплює такі види діяльності, які спрямовані на формування життєво необхідних рухових умінь і навичок.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)» пов’язана з опануванням рухливих ігор та естафет, що задовольняє потребу в руховій активності та сприяє формуванню комунікативних здібностей.

Змістова лінія «Турбота про стан здоров’я та безпеку» спрямована на формування свідомого ставлення до власного здоров’я та вмінь безпечної поведінки в процесі фізкультурної діяльності. Предметом навчання у початковій школі в галузі фізичного виховання є рухова активність із загальноосвітньою спрямованістю.

Нові підходи до змісту занять фізичною культурою повинні орієнтувати вчителів не тільки на фізичну підготовленість, а й на розвиток особистості, на індивідуальне сприймання навчального матеріалу. Розв’язання цих завдань допускає відхід від жорсткої регламентації занять, підвищення їхньої емоційної насиченості, максимальної різноманітності форм, методів та засобів фізичного виховання, широкого використання інноваційних технологій фізичного виховання.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Навчальні досягнення учнів у 3-му класі підлягають формувальному та підсумковому (тематичному) оцінюванню;      у 4 класі – підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Програмно-методичне забезпечення реалізації освітньої програми забезпечують провідну мету – підвищення якості освіти шляхом упровадження методик особистісно й компетентнісно зорієнтованого навчання, виховання й розвитку молодших учнів; технологічність методик навчання.

Перелік навчальних програм, за якими здійснюється вивчення предметів інваріантної та варіативної складової навчального плану    (таблиця 6), перелік підручників (таблиця 7).

Прогностична модель випускника школи І ступеня

Випускник школи І ступеня – особистість, яка:

  1. Свідомо дбає про підтримку, збереження й розвиток власного фізичного здоров’я. Має до­статні уявлення про свій внутрішній світ, «психіч­не я».
  2. Виявляє знання й достатній рівень володін­ня рідною мовою.
  3. Має необхідні знання з англійської мови, ін­форматики.
  4. Уміє спілкуватися, слухати, може відчути по­чуття іншої людини, прагне допомагати людям. Уміє робити добро. Хоче й уміє пізнавати себе й ін­ших. Володіє почуттям такту.
  5. Здатна творчо засвоювати знання. Має гнуч­кий стиль мислення.
  6. Має сформовану потребу саморозвитку, по­требу управління власним тілом і емоціями.
  7. Має сформовану адекватну самооцінку. Во­лодіє еталонами стосунків із батьками, іншими дорослими, ровесниками, еталонами бережного ставлення до природи, речей. Позитивно ставить­ся до власної діяльності.
  8. Має достатньо розвинений художній смак. Розуміє й любить прекрасне.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

до Освітньої програми І ступеня

 

 

 

Навчальний план початкової школи

з українською мовою навчання

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3

Охтирської міської ради Сумської області

на 2020-2021 навчальний рік

 

1-3  класи

 

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень Разом
1 класи 2-Б, 2-В,

2- Г

класи

3 класи  

 

Кількість класів 3 3 3 9
Українська мова 5 5 5 45
Іноземна мова 2 3 3 24
Математика 3 3 4 30
Я досліджую світ 7 7 7 63
«Інформатика (у курсі «Я досліджую світ)» 1 3
Інформатика 1 3
Образотворче мистецтво 1 1 1 9
Музичне мистецтво 1 1 1 9
Фізична культура 3 3 3 27
Усього 19+3 21+3 22+3 186+27
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1 1 9
Логіка 1 1 6
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 20 22 23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 23 25 26 222
Вакансія 1 3

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2

до Освітньої програми І ступеня

 

Навчальний план

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3

Охтирської міської ради Сумської області

для 2-А класу

з українською мовою навчання,

що працює за науково-педагогічним проектом «Інтелект України»

на 2020-2021 навчальний рік

 

 

Назва освітньої галузі Назва навчального предмета Кількість годин на тиждень
Мовно-літературна (українська мова) Українська мова 6
Математична Математика 3
Мовно-літературна (літературна)  

 

 

 

Я пізнаю світ

1
Математична 1,5
Природнича 1
Соціальні і здоров’язбережувальна 1,5
Громадянська та історична 1
Технологічна 1
Фізкультурна 1
Мистецька 1
Іншомовна освіта Іноземна мова 2
Мистецька Мистецтво 1
Фізкультурна Фізична культура 2
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведенням індивідуальних консультацій та групових занять 1
Вакансія 1
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня 22
Загальна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету(без урахування поділу на групи) 25

 

 

 

 

 

 

 

 

                                      

                                                       Таблиця 3

до Освітньої програми І ступеня                                                                         

 

Навчальний план початкової школи

з українською мовою навчання

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3

Охтирської міської ради Сумської області

на 2020-2021 навчальний рік

4 класи

Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень

у класах

Разом
4
Кількість класів 3 3
Інваріантна складова
Мови і літератури Українська мова 7 20
Іноземна мова

(англійська)

2 6
Математика Математика 4 12
Природознавство Природознавство 2 6
Суспільствознавство Я у світі 1 3
Мистецтво Музичне мистецтво 1 3
Образотворче мистецтво 1 3
Технології Трудове навчання 1 3
Інформатика 1 3
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 3
Фізична культура 3 9
Усього 21+3 63+9
Варіативна складова
Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття 2 6
Зарубіжна література 1 3
Логіка 1 3
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня (без урахування часу на заняття з фізичної культури, індивідуальні та групові заняття) 23 69
Усього фінансується з бюджету (сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових) 26 78

 

 

 

 

 

 

 

                                                                             

Таблиця 4

до Освітньої програми

І ступеня

 

 

Індивідуальний навчальний план

для індивідуальної форми навчання (педагогічний патронаж)

учня 4-В класу

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3

Охтирської міської ради

Балинського Тимофія Олександровича

на 2020-2024 навчальний рік

 

 

Освітні галузі Навчальний предмет Кількість

годин

Мови і література Українська мова 3
Іноземна мова 1
Математика Математика 2
Природо-знавство Природознавство 1
Суспільствознавство Я у світі 0,5
Мистецтво Музичне мистецтво 0,5
Образотворче мистецтво 0,5
Технології Трудове навчання 0,5
Сходинки до інформатики 0,5
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 0,5
Фізична культура звільнений
Усього годин 10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5

до Освітньої програми

І ступеня

 

 

 

 

Індивідуальний навчальний план

для індивідуальної форми навчання (педагогічний патронаж)

учениці 4-В класу

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3

Охтирської міської ради

Канівець Вікторії Олександрівни

на 2020-2024 навчальний рік

 

 

 

Освітні галузі Навчальний предмет Кількість

годин

Мови і література Українська мова 3
Математика Математика 2
Природо-знавство Природознавство 1
Суспільствознавство Я у світі 0,5
Мистецтво Музичне мистецтво 0,5
Образотворче мистецтво 0,5
Технології Трудове навчання 1
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 0,5
Фізична культура 1
Усього годин 10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6

до Освітньої програми

І ступеня

 

 

 

Перелік навчальних програм, за якими здійснюється вивчення предметів інваріантної складової навчального плану

 

№ п/п Клас Назва навчальної програми Наказ, яким затверджено навчальну програму
1. 1-2 Tипова освітня програма, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна Наказ МОН України від 21.03.2018 № 268
2. 1-А Освітня програма початкової школи науково-педагогічного проєкту “Інтелект України” (Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, науковий керівник І.В.Гавриш) Лист МОН України від 25.05.2018

№ 1/9 – 344

3. 3 Tипова освітня програма, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273
4. 4 Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
5. 4 Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класів Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
6. 4 Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
7. 4 Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
8. 4 Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
9. 4 Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
10. 4 Основи здоров’я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
11. 4 Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
12. 4 Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
13. 4 Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
14. 4 Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
15. 4 Іноземні мови. Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік навчальних програм, за якими здійснюється вивчення предметів варіативної складової навчального плану

 

№ п/п Клас Назва курсу за вибором чи факультативу Кількість годин за навчаль

ним планом

Яким чином використані Назва та автор програми, лист яким рекомендовано використання даної програми
1 1-4 Логіка 1 Курс за вибором Митник О.Я. Навчальна програма «Логіка» (курс за вибором); рекомендована МОН України, лист ІМЗО від 08.04.2019 № 22.1/12-Г-186
2 3-4 Зарубіжна література 1 Курс за вибором Мовчун А., Харсіка Л. Зарубіжна література. Програма курсу для 2-4 класів; рекомендована  МОН України, лист ІМЗО від 02.07.2019 № 22.1/12-Г-528

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 7

до Освітньої програми

І ступеня

 

Перелік підручників

 

  • для 1-го класу:
Рік  видання Автори Назва підручника
1 2018 Доценко І.В.,  Євчук О.В., Губарєва С.С. Англійська мова
2 2018 Большакова І.О., Пристінська М.С. Українська мова. Буквар, 1-ша част.
3 2018 Большакова І.О., Пристінська М.С. Українська мова. Буквар, 2-га част.
4 2018 Гісь О.М., Філяк І.В. Математика
5 2018 Большакова І.О., Пристінська М.С. Я досліджую світ, 1-ша част.
6 2018 Большакова І.О., Пристінська М.С. Я досліджую світ, 2-га част.
7 2018 Кізілова Г.О.,  Шулько О.А. Мистецтво
8 2018 Мітчелл Г.К. Англійська мова

 

– для 2-го класу:

Рік  видання Видавництво Автори Назва підручника
1. 2019 “Ранок” Губарєва С.С. Англійська мова
2. 2019 “Ранок” Большакова І.О., Пристінська М.С. Українська мова та читання. Ч.1
3. 2019 “Ранок” Большакова І.О., Пристінська М.С. Українська мова та читання. Ч.2
4. 2019 “Ранок” Большакова І.О., Пристінська М.С. Я досліджую світ. Ч.1
5. 2019 “Ранок” Большакова І.О., Пристінська М.С. Я досліджую світ. Ч.2
6. 2019 “Ранок” Гісь О.М., Філяк І.В. Математика
7. 2019 “Астон” Кізілова Г.О. Мистецтво
8. 2019 “Лінгвіст” Мітчелл Г.К. Англійська мова

 

  • для 3-го класу:
Рік  видання Видавництво Автори Назва підручника  
 
1. 2020 “Астон” Кізілова Г.О. Мистецтво  
2. 2020 “Ранок” Гісь О.М., Філяк І.В. Математика.Ч.1  
3. 2020 “Ранок” Гісь О.М., Філяк І.В. Математика.Ч.2  
4. 2020 “Ранок” Большакова І.О., Пристінська М.С. Українська мова та читання.Ч.1  
5. 2020 “Ранок” Большакова І.О., Пристінська М.С. Українська мова та читання.Ч.2  
6. 2020 “Світич” Волощенко О.В., Козак О.П., Остапенко Г.С. Я досліджую світ.Ч.1  
7. 2020 “Світич” Волощенко О.В., Козак О.П., Остапенко Г.С. Я досліджую світ.Ч.2  
8. 2020 “Ранок” Губарєва С.С., Павліченко О.М. Англійська мова  

 

  • для 4-го класу:
Рік  видання Видавництво Автори Назва підручника
1. 2015 Грамота Захарійчук М. Д.,  Мовчун А.І.  Українська мова
2. 2015 Астон Карп’юк О.Д.  Англійська мова
3. 2015 Генеза Богданович М.В, Лишенко Т.П.  Математика
4. 2015 Генеза Гільберг Т.Г.,     Сак Т.В. Природознавство
5. 2015 Основа Бібік Н.М. Я у світі
6. 2016 Генеза Гнатюк О.В. Основи здоров’я
7. 2015 Освіта Ломаковська Г. В. Інформатика
8. 2015 Генеза Науменко В.О. Літературне читання
9. 2015 Богдан Резніченко М. І., Трач С. К. Образотворче мистецтво
10. 2015 Освіта Аристова Л. С.  Музичне мистецтво
11. 2016 Сиция Котелянець Н.В. Трудове навчання

 

 

 

 

Додаток 6

Освітня програма

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3

Охтирської міської ради Сумської області

І ступеня

 

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи (за програмою      Р.  Шияна) і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма закладу І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження Типових  освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження Типової  освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня», від 08.10.2019 № 1273 «Про затвердження Типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти».

Освітній компонент для дітей з  особливими освітніми потребами розроблений на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами». Для дітей з особливими освітніми потребами освітня програма розроблена за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 № 693.

Освітня програма визначає: загальний обсяг навчального навантаження, який поданий в рамках навчальних планів.

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

  • дитиноцентрованості і природовідповідності;
  • узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
  • науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
  • наступності і перспективності навчання;
  • взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
  • логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
  • можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
  • творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
  • адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма містить:

-вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

-перелік, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, логічна послідовність їх вивчення;

-загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні загальної середньої освіти, його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання;

-опис очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів;

-форми організації освітнього процесу, в тому числі в інклюзивних класах та за індивідуальною формою навчання;

-опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

На основі освітньої програми школа складає та затверджує навчальний план на наступний навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Корекція освітньої програми здійснюється педагогічною радою школи.

Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів – 805 годин/навчальний рік; 2-х класів – 875 годин/ навчальний рік; 3-х класів –  910 годин/навчальний рік; 4-х класів 910 годин/навчальний рік.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Для дітей з особливими освітніми потребами обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 4-х класів, які перебувають на індивідуальній формі навчання (педагогічний патронаж) складає 10 годин на тиждень/ 350 навчальний рік.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

У початковій школі здійснюється поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1 клас) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 –х класах – 35 хвилин, 2-4 класах – 40 хвилин.

Навчальний план на 2020-2021 навчальний рік складено:

для 1-х класів – за Типовою освітньою програмою для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268 (програма розроблена під керівництвом Р.Б. Шияна);

для 2-А класу за   Освітньою програмою початкової школи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, науковий керівник І.В.Гавриш), рекомендованою Міністерством освіти і науки України, лист від 25.05.2018 № 1/9-344;

для 2-Б, 2-В, 2-Г класів – за Типовою освітньою програмою для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268 (програма розроблена під керівництвом Р.Б. Шияна);

для 3-х класів – за Типовою освітньою програмою для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від від 08.10.2019 № 1273 (програма розроблена під керівництвом Р.Б. Шияна);

для 4-х класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407 (таблиця 1).

Навчальні плани 1-4 класів подано в таблицях 1-3.

Відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей передбачено окремі варіанти індивідуальних навчальних планів (педагогічний патронаж)  для дітей з особливими освітніми потребами:

– для учня  Балинського Тимофія, 4-В клас – Типова освітня програма спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, навчальний план для дітей з порушенням опорно-рухового апарату, адаптована (модифікована) освітня навчальна програма для закладів загальної середньої освіти (таблиця 12); організовано індивідуальне навчання (педагогічний патронаж  та індивідуальний навчальний план (таблиця 4).

– для учениці Канівець Вікторії, 4-В клас – Типова освітня програма спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, навчальний план для дітей з порушенням інтелекту (таблиця 14); організовано індивідуальне навчання (педагогічний патронаж  та індивідуальний навчальний план (таблиця 5).

За рахунок варіативної складової навчального плану виділено години на курси за вибором та факультативи, завдяки яким учні зможуть поглибити та розширити свої знання, підвищити інтелектуальний рівень. Більшість курсів за вибором уведено з метою допрофільної підготовки та майбутнього професійного самовизначення учнів.

Курс за вибором «Логіка» у 1-4 класах   (Митник О.Я. Навчальна програма «Логіка» (курс за вибором), рекомендована  Міністерством освіти і науки України, лист ІМЗО від 08.04.2019 № 22.1/12-Г-186) сприятиме розвитку основних аспектів розумової діяльності, кмітливості, просторової уяви, пам’яті та уваги, формуванню мислення учнів на систематичній основі; навчить школярів основним операціям та прийомам мислення; розвиватиме вміння мислити асоціативно та шукати нестандартні підходи до розв’язання задач.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення.

Інваріантна складова навчального плану для спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами обов’язково включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме: розвиток зорового або слухового сприймання, мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами;розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості;формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти;створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій. Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей із затримкою психічного розвитку

Мета: формування пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, позитивних характеристик особистості, мовлення, психомоторного розвитку.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

  • Цілеспрямоване формування пізнавальної діяльності: розвиток сенсорно-перцептивної діяльності та формування еталонних уявлень; формування мисленнєвої діяльності у взаємозв’язку з мовленнєвим розвитком; розвиток розумових здібностей шляхом опанування дій заміщення та наочного моделювання в різних видах діяльності (навчальна, предметно-практична); розвиток творчих здібностей.
  • Формування навчальної та предметно-практичної діяльності (мотиваційного, орієнтовно-операційного і регуляційного компонентів): цілеспрямоване формування навчальної діяльності: вміння програмувати, контролювати, регулювати й оцінювати результати виконання завдань; всебічний розвиток предметно-практичної діяльності.
  • Корекційний розвиток емоційно-вольової сфери: формування здатності до вольових зусиль, довільної регуляції поведінки; подолання вже сформованих негативних якостей особистості; попередження й усунення афективних, негативних відхилень у поведінці.
  • Розвиток мовлення. Розвиток усного мовлення шляхом корекції порушень звуковимови, одночасно з формуванням фонематичних процесів; розвиток лексики й граматичного ладу мовлення; розширення активного та пасивного словникового запасу, уявлень про довкілля у процесі мовленнєвої й пізнавальної діяльності; формування управління й узгодження слів у реченні, зв’язного мовлення; ініціацію контакту, взаємодію та підтримування спілкування зі значущими дорослими та однолітками.
  • Формування писемного мовлення у процесі: розвитку фонематичного, складового аналізу й синтезу; становлення синтетичних прийомів поскладового читання; формування мотивації оволодіння графічним зображенням букв й розвиток смислового програмування письмового висловлювання; формування мовних операцій. Розвиток психомоторики.
  • Формування рухових вмінь та навичок; розвиток координації рухів, спритності, сили, витривалості; розвиток відчуття ритму; розвиток правильної постави, ходи, грації, рухів; розвиток загальної та дрібної моторики; розвиток моторних функцій і дихання.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з порушенням опорно-рухоеого апарату

Мета: створення та забезпечення психофізичного та особистісного розвитку дітей із порушеннями опорно-рухового апарату, корекції наявних порушень психофізичного розвитку та забезпечення умов для розвитку усіх психічних процесів, що сприятиме максимальній соціалізації дітей.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

  1. Визначення наявних порушень психофізичного розвитку дитини із порушеннями опорно-рухового апарату.
  2. Подолання порушень з урахуванням механізмів їх виникнення з опорою на найбільш збережені функціональні системи розвитку.
  3. Попередження появи та корекція вторинних порушень психофізичного розвитку.
  4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.
  5. Нормалізація м’язового тонусу організму дитини через інтеграцію мовленнєвої, пізнавальної, рухової діяльностей.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: лікувальна фізкультура, корекція розвитку.

Для недопущення перевантаження учнів буде враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів враховуються результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Освітня  програма (1 клас) має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

  • вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
  • здатність спілкуватися рідною (російською) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
  • математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
  • інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
  • екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
  • навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
  • культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
  • підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень; та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Результати навчання (2-4 класи) повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Результати навчання дітей з особливими освітніми потребами повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних, їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання, діти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Результатів навчання
здобувачів освіти

Загальні результати
навчання здобувачів освіти
Обов’язкові результати навчання
здобувачів освіти
1—2 класи 3—4 класи
I. Мовно-літературна освітня галузь

Українська мова та література, мови та літератури
відповідних корінних народів та національних меншин

Взаємодія з іншими особами усно, сприйняття і використання інформації
для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях
Сприймає усну інформацію сприймає усну інформацію; перепитує, виявляючи увагу; доречно реагує критично сприймає інформацію для досягнення різних цілей; уточнює інформацію з огляду на ситуацію
Перетворює усну інформацію в різні форми повідомлень відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети; на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно на основі почутого створює асоціативні схеми, таблиці; стисло і вибірково передає зміст почутого; переказує текст за різними завданнями
Виокремлює інформацію виокремлює цікаву для себе інформацію; передає її іншим особам виокремлює необхідну інформацію з різних усних джерел, зокрема медіатекстів, для створення власного висловлювання з конкретною метою
Аналізує та інтерпретує усну інформацію розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні; пояснює, чому зацікавила інформація; за допомогою вчителя виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах визначає та обговорює цілі, основні ідеї та окремі деталі усної інформації; пояснює зміст і форму текстів, зокрема медіатекстів, пов’язує, зіставляє із власними спостереженнями, життєвим досвідом, враховує думки інших осіб
Оцінює усну інформацію висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання; звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації висловлює своє ставлення до усного повідомлення, простого тексту, медіатексту, обґрунтовує думки, спираючися на власний досвід; визначає позицію співрозмовника, погоджується з нею або заперечує її
Висловлює і захищає власні погляди висловлює власні погляди щодо предмета обговорення; намагається зробити так, щоб висловлювання було зрозуміле і цікаве для інших осіб; правильно вимовляє загальновживані слова висловлює власні погляди, підтверджує їх прикладами, враховує думки інших осіб; дотримується найважливіших правил літературної вимови, висловлюючи власні погляди
Використовує вербальні та невербальні засоби під час представлення своїх думок розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі вербальні та невербальні засоби для передачі емоцій та настрою; розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити; створює прості медіатексти обирає вербальні та невербальні засоби спілкування, доречно використовує їх для спілкування та створення простих медіатекстів відповідно до комунікативної мети; вимовляє з правильною інтонацією різні за метою висловлювання речення; використовує у власному мовленні засоби художньої виразності у творах різних жанрів
Регулює власний емоційний стан розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого/побаченого; ввічливо спілкується описує власні емоції та емоції співрозмовника від прослуханого/побаченого; доречно використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету
Сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання
інформації в текстах різних видів, медіатекстах та
використання її для збагачення свого досвіду
Сприймає текст передбачає за обкладинкою, заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в дитячій книжці; читає вголос правильно, свідомо, цілими словами, нескладні за змістом і формою тексти; розуміє фактичний зміст прочитаного прогнозує зміст дитячої книжки за обкладинкою, заголовком, ілюстраціями та анотацією; володіє повноцінними навичками читання (вголос і мовчки), що дає змогу зрозуміти тексти різних видів
Аналізує та інтерпретує текст пов’язує інформацію з тексту з відповідними життєвими ситуаціями; розрізняє головне і другорядне в тексті; визначає тему художнього твору, а також простого медіатексту пов’язує елементи інформації в цілісну картину; розрізняє факти і думки про ці факти; формулює прямі висновки на основі інформації, виявленої в тексті; визначає форму і пояснює зміст простих медіатекстів
Збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід розповідає про власні почуття та емоції від прочитаного тексту; відтворює емоції літературних персонажів під час інсценізації описує емоційний стан персонажів, співпереживає
Оцінює текст висловлює власні вподобання щодо змісту прочитаних творів, літературних персонажів, намагається пояснити, що подобається, а що ні; висловлює думки щодо простих медіатекстів висловлює власне ставлення до творів, літературних персонажів, об’єктів мистецтва і навколишнього світу, наводить прості аргументи щодо власних думок, використовуючи текст, власний досвід та інші джерела; описує враження від змісту і форми медіатексту
Обирає тексти для читання обирає книжку для читання; пояснює власний вибір визначає мету читання (для задоволення, розваги, пошуку потрібної інформації) та обирає відповідні тексти
Перетворює інформацію на основі тексту малює/добирає ілюстрації, фіксує інформацію графічно на основі тексту створює план, таблицю, модель
Читає творчо експериментує з текстом (змінює кінцівку, місце подій, імпровізує з репліками під час інсценізації тощо) експериментує з текстом (змінює сюжет, переказує текст з іншої позиції, додає персонажів, імпровізує під час інсценізації)
Висловлювання думок, почуттів та ставлення, взаємодія
з іншими особами письмово та в режимі реального часу,
дотримання норм літературної мови
Створює письмові висловлювання пише рукописними буквами, злито, розбірливо; створює невеликі та нескладні за змістом висловлювання, записує їх; правильно записує слова, які пишуться так, як вимовляються; створює прості медіатексти за допомогою інших осіб пише рукописними буквами розбірливо в темпі, який дає змогу записати власну думку та інформацію з різних джерел; створює висловлювання, записує їх, ураховуючи мету та адресата і дотримуючися норм літературної мови, користується орфографічним словником; створює тексти різних типів і жанрів (казка, розповідь, опис, міркування); створює прості медіатексти, використовує різні форми їх презентації
Взаємодіє в режимі реального часу обмінюється короткими письмовими повідомленнями створює короткі дописи для захищених ресурсів, зокрема веб-сайту закладу загальної середньої освіти
Редагує письмові тексти перевіряє написане, виявляє і виправляє недоліки письма самостійно чи за допомогою вчителя; обговорює створений текст і вдосконалює його за допомогою інших осіб знаходить і виправляє орфографічні помилки, зокрема із застосуванням знань про будову слова; аналізує та вдосконалює створений текст відповідно до мети спілкування, перевіряє грамотність написаного
Дослідження індивідуального мовлення, використання мови
для власної мовної творчості, спостереження за мовними
явищами, їх аналіз
Досліджує мовні явища спостерігає за мовними одиницями та явищами, відкриває деякі закономірності співвідношення звуків і букв, значення слів, їх граматичної форми та ролі в реченні; спостерігає за власним мовленням та мовленням інших осіб, удосконалює власне мовлення за допомогою інших осіб аналізує значення слів з урахуванням контексту, будови слова, перевіряє власне розуміння значення слова за словниками; використовує у власному мовленні слова з переносним значенням, синоніми та антоніми, фразеологізми для досягнення мети спілкування; правильно вживає граматичні форми частин мови; правильно записує різні види речень за метою висловлювання
Використовує знання з мови у мовленнєвій творчості експериментує звуками, словами, фразами в мовних іграх; аналізує за допомогою вчителя мовлення літературних персонажів створює прості мовні ігри, кросворди, ребуси, експериментуючи звуками, словами, фразами; виокремлює характерні риси свого мовлення (улюблені слова, фрази); спостерігає за їх впливом на співрозмовників; коригує своє мовлення
Іншомовна освіта
Сприйняття інформації, висловленої іноземною мовою
в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного
спілкування, та критичне оцінювання інформації
Сприймає усну інформацію розуміє короткі, прості запитання, твердження, прохання/вказівки та реагує на них вербально та/або невербально визначає в усному повідомленні інформацію за різними завданнями на знайомі повсякденні теми
Критично оцінює усну інформацію розпізнає знайомі слова і фрази під час сприйняття усної інформації розуміє зміст усного висловлювання у знайомому повсякденному контексті
Розуміння прочитаних іншомовних текстів різних видів
для здобуття інформації або для задоволення, використання
прочитаної інформації та її критичне оцінювання
Сприймає текст розпізнає знайомі слова з опорою на наочність розпізнає знайомі імена/назви, слова та елементарні фрази в коротких, простих текстах
Аналізує прочитану інформацію визначає в тексті інформацію за різними завданнями на знайомі повсякденні теми
Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та
ставлення, взаємодія з іншими особами усно, письмово та
в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову
Здійснює усну взаємодію запитує та повідомляє інформацію про себе та повсякденні справи, вживаючи короткі сталі вирази та використовуючи у разі потреби жести спілкується на добре знайомі теми, реагує на прості твердження щодо задоволення нагальних потреб та висловлює ці потреби
Усно висловлює власні думки, почуття, ставлення та позиції описує себе та свій стан короткими фразами розповідає про людей, навколишній світ та побут простими, окремими фразами та висловлює своє ставлення
Здійснює письмову взаємодію надає найпростішу інформацію про себе у письмовій формі (записка, анкета) запитує та надає особисту інформацію у письмовій формі, використовуючи прості слова, короткі речення та сталі вирази
Висловлює свої думки, почуття, ставлення та позиції письмово пише короткими фразами про себе надає у письмовій формі інформацію про себе, навколишній світ, побут, використовуючи прості слова та вирази
Здійснює взаємодію в режимі реального часу пише короткі фрази в режимі реального часу у разі потреби з використанням словника створює в режимі реального часу прості повідомлення за допомогою кількох коротких речень
II. Математична освітня галузь
Дослідження ситуації і виокремлення проблем, які можна
розв’язувати із застосуванням математичних методів
Розпізнає серед ситуацій з повсякденного життя ті, що розв’язуються математичними методами розпізнає серед ситуацій із свого життя ті, що потребують перелічування об’єктів, вимірювання величин, обчислення розпізнає серед життєвих ситуацій ті, що стосуються кількісних відношень/форм об’єктів навколишнього світу
Досліджує, аналізує, оцінює дані та зв’язки між ними для розв’язання проблеми математичного змісту аналізує проблемні ситуації свого життя; визначає групу пов’язаних між собою величин для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту аналізує проблемні ситуації, що виникають у житті; описує проблемні життєві ситуації за допомогою групи величин, які пов’язані між собою
Прогнозує результат розв’язання проблемної ситуації прогнозує результат виконання арифметичних дій прогнозує результат розв’язання проблемної ситуації з урахуванням власного досвіду
Моделювання процесів і ситуацій, розроблення стратегій (планів) дій
для розв’язання різноманітних задач
Сприймає і перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану), будує допоміжну модель проблемної ситуації перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) у схему, таблицю, схематичний рисунок перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) різними способами у схему, таблицю, схематичний рисунок
Розробляє стратегії розв’язання проблемних ситуацій обирає послідовність дій для розв’язання проблемної ситуації обирає спосіб (способи) розв’язання проблемної ситуації
Моделює процес розв’язання проблемної ситуації і реалізує його обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на конкретне запитання; визначає дію (дії) для розв’язання проблемної ситуації, виконує її (їх) обирає дані, необхідні і достатні для розв’язання проблемної ситуації; обґрунтовує вибір дій для розв’язання проблемної ситуації; розв’язує проблемну ситуацію різними способами
Критичне оцінювання даних, процесу та результату
розв’язання навчальних і практичних задач
Оцінює дані проблемної ситуації, необхідні і достатні для її розв’язання визначає достатність даних для розв’язання проблемної ситуації використовує відомі засоби добору необхідних даних для розв’язання проблемної ситуації
Оцінює різні шляхи розв’язання проблемної ситуації, обирає раціональний шлях її розв’язання визначає шляхи   розв’язання проблемної ситуації досліджує різні шляхи розв’язання проблемної ситуації, обирає раціональний шлях її розв’язання
Перевіряє відповідність одержаного результату прогнозованому зіставляє одержаний результат з прогнозованим зіставляє одержаний результат з прогнозованим
Оцінює правильність розв’язання проблемної ситуації; виявляє та виправляє помилки перевіряє правильність результату арифметичної дії; виявляє та виправляє  помилки перевіряє правильність розв’язання проблемної ситуації різними способами; виявляє та виправляє  помилки
Застосування досвіду математичної діяльності
для пізнання навколишнього світу
Аналізує об’єкти навколишнього світу та ситуації, що виникають у житті визначає істотні, спільні і відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу; порівнює, об’єднує у групу і розподіляє на групи за спільною ознакою визначає істотні,
спільні і відмінні ознаки математичних об’єктів; порівнює, узагальнює і класифікує об’єкти за суттєвою ознакою
Встановлює кількість об’єктів, читає і записує числа, порівнює та упорядковує їх лічить об’єкти, позначає числом результат лічби; порівнює числа в межах ста та упорядковує їх встановлює кількість об’єктів; позначає результат лічби числом; порівнює числа в межах мільйона та упорядковує їх
Володіє обчислювальними навичками, застосовує їх у навчальних та практичних ситуаціях обчислює усно зручним для себе способом у навчальних і практичних ситуаціях обчислює усно і письмово у різних життєвих ситуаціях
Визначає просторові відношення орієнтується на площині і в просторі; описує або зображає схематично розміщення, напрямок і рух об’єктів орієнтується на площині і в просторі, рухається за визначеним маршрутом; планує маршрути пересування
Розпізнає геометричні фігури за їх істотними ознаками розпізнає знайомі геометричні площинні та об’ємні фігури серед об’єктів навколишнього світу, на малюнках розпізнає знайомі геометричні фігури у фігурах складної форми
Будує, конструює об’єкти конструює площинні та об’ємні фігури з підручного матеріалу, створює макети реальних та уявних об’єктів створює з геометричних фігур різні конструкції; будує площинні фігури за заданими розмірами
Вимірює величини вимірює величини за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів визначає спільну властивість об’єктів навколишнього світу та інтерпретує її як величину для вимірювання та порівняння
Використовує алгебраїчні поняття і залежності для розв’язування проблемної ситуації; досліджує задачі встановлює залежність між компонентами і результатом арифметичної дії використовує залежність між компонентами і результатом арифметичної дії для розв’язання проблемної ситуації; використовує буквену символіку для запису математичних тверджень
III. Природнича освітня галузь
Відкриття світу природи, набуття досвіду її дослідження, пошук
відповідей на запитання, спостереження за навколишнім світом,
експериментування та створення навчальних моделей, вияв
допитливості та отримання радості від пізнання природи
Виявляє і формулює дослідницькі проблеми обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити обирає в навколишньому світі або із запропонованих запитань такі проблеми, що можна розв’язати дослідницьким способом
Визначає мету дослідження і висуває гіпотезу обирає та пояснює дії для дослідження об’єктів природи; визначає можливі результати спостережень/досліджень визначає мету спостережень/досліджень; прогнозує можливі результати спостережень/досліджень
Планує дослідження пропонує/обирає послідовність кроків під час спостереження/ експерименту визначає послідовність кроків під час  спостереження/ експерименту; обирає необхідні умови дослідження
Спостерігає, експериментує, моделює досліджує обрані природні явища та об’єкти, використовуючи надані прилади, моделі проводить спостереження за обраними або запропонованими природними явищами та об’єктами, проводить дослідження, створює навчальні моделі
Аналізує та обґрунтовує результати досліджень, формулює висновки описує, що нового дізнався, спостерігаючи та експериментуючи встановлює зв’язки між об’єктами і явищами природи; робить висновки із спостережень та досліджень разом з учителем або самостійно
Проводить самоаналіз дослідницької діяльності описує та пояснює те, про що дізнався; радіючи пізнанню нового, розуміє, що помилки є невід’ємною частиною пізнання визначає фактори успіху, аналізує помилки, які виникають під час дослідження, змінює умови чи послідовність дій під час дослідження
Опрацювання та систематизація інформації природничого змісту,
отриманої з доступних джерел, та представлення  її у різних формах
Знаходить інформацію та систематизує її знаходить інформацію про природу знаходить, систематизує (згідно з планом) інформацію про навколишній світ; використовує технічні прилади і пристрої для пошуку інформації
Перетворює інформацію з однієї форми в іншу зображує інформацію про навколишній світ у вигляді малюнка, таблиці представляє інформацію у вигляді малюнка, схеми, графіка, тексту, презентації тощо
Усвідомлення розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів та
явищ, пояснення ролі природничих наук і техніки в житті
людини, відповідальна поведінка у природі
Виявляє взаємозв’язки у природі та враховує їх у своїй діяльності виявляє та описує очевидні зв’язки у природі; пояснює необхідність їх урахування у життєдіяльності людини діє у навколишньому світі з урахуванням взаємозв’язків між об’єктами живої і неживої природи
Діє у навколишньому світі, розуміючи наслідки власної поведінки дбає про чистоту навколишнього світу, доглядає за рослинами і тваринами встановлює зв’язки між діяльністю людини і станом навколишнього світу; складає правила поведінки в навколишньому світі  і дотримується їх
Використовує наукові надбання для розв’язання проблем наводить приклади використання винаходів людства в побуті пояснює значущість винаходів у повсякденному житті, збереженні навколишнього світу
Відповідально та ощадливо використовує природні ресурси пояснює необхідність збереження природних ресурсів і намагається це робити визначає приблизні витрати природних ресурсів, що використовуються в родині, шляхи їх зменшення
Критичне оцінювання фактів, поєднання нового досвіду
з набутим раніше і творче його використання для
розв’язання проблем природничого характеру
Визначає проблему через cпіввіднесення нових фактів із попереднім досвідом розрізняє проблеми в навколишньому світі, пов’язані з діяльністю людини пояснює важливість того, що вивчає, для власного життя, розрізняє в ньому головне і другорядне
Критично оцінює проблему розуміє проблему в навколишньому світі; розмірковує, що відомо про цю проблему, як її розв’язати визначає відоме і невідоме у проблемі, висловлює докази правильності суджень
Групує і класифікує об’єкти навколишнього світу знаходить спільні і відмінні ознаки об’єктів; групує об’єкти навколишнього світу за однією або кількома ознаками класифікує об’єкти навколишнього світу за кількома ознаками та властивостями
Генерує нові ідеї для розв’язання проблеми пропонує різні способи використання об’єктів навколишнього світу пропонує власний спосіб розв’язання обраної або запропонованої проблеми
IV. Технологічна освітня галузь
Втілення творчого задуму в готовий виріб
Планує власну діяльність з виготовлення виробу за допомогою дорослих або самостійно планує власну діяльність з виготовлення виробу, прогнозує кінцевий результат обирає об’єкт праці та прогнозує кінцевий результат власної діяльності; самостійно планує послідовність технологічних операцій під час виготовлення виробу
Читає і розробляє графічні зображення читає та аналізує графічні зображення за допомогою дорослих та використовує їх у процесі роботи читає та аналізує графічні зображення; виконує прості геометричні зображення та керується ними у процесі роботи
Добирає матеріали і технології для виготовлення виробу за допомогою дорослих або самостійно добирає конструкційні матеріали та технології для виготовлення виробу самостійно добирає матеріали та технології для виготовлення виробу
Моделює, конструює та виготовляє виріб моделює, конструює та виготовляє виріб з готових елементів за допомогою дорослих; виготовляє та оздоблює виріб за допомогою дорослих моделює, конструює та виготовляє виріб з готових елементів; виготовляє та оздоблює виріб відомими технологіями
Оцінює та представляє результати власної або колективної діяльності оцінює та представляє результати власної або колективної діяльності за допомогою дорослих представляє одержаний результат власної або колективної діяльності та намагається оцінити його
Турбота про власний побут, задоволення власних потреб
та потреб тих, хто оточує
Застосовує технологічні операції традиційних та сучасних ремесел виконує прості технологічні операції традиційних та сучасних ремесел за допомогою дорослих або самостійно самостійно виконує прості технологічні операції традиційних та сучасних ремесел
Створює виріб, застосовуючи технології традиційних та сучасних ремесел спостерігає за процесом виготовлення виробу народними майстрами; створює виріб за допомогою дорослих або самостійно згідно із зразком чи власним задумом, застосовуючи технології традиційних та сучасних ремесел самостійно створює виріб, застосовуючи технології традиційних та сучасних ремесел
Ефективне використання природних матеріалів,
турбота про навколишній світ
Розраховує витрати за допомогою дорослих розраховує орієнтовні витрати та кількість матеріалів для виготовлення виробу за допомогою дорослих або самостійно розраховує орієнтовні витрати та кількість матеріалів для виготовлення виробу
Ощадно використовує матеріали під час виготовлення виробів намагається ощадно використовувати матеріали; за допомогою дорослих готує залишки до вторинної обробки ощадно використовує матеріали; сортує відходи, дотримуючися відповідних правил
Практичне і творче застосування традиційних та сучасних ремесел
Організовує власну життєдіяльність за допомогою дорослих планує дії та виконує їх у власному побуті планує та виконує дії у власному побуті
Розв’язує практичні завдання у побуті виконує практичні завдання в побуті; організовує робоче місце за допомогою дорослих безпечно використовує найпростіші прилади у побуті; самостійно організовує робоче місце відповідно до визначених потреб та завдань
Дотримується безпеки під час виготовлення виробу дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів та пристосувань
V. Інформатична освітня галузь
Пошук, подання, перетворення, аналіз, узагальнення та
систематизація даних, критичне оцінювання інформації
для розв’язання життєвих проблем
Досліджує інформаційний навколишній світ пояснює сприйняття інформації різними органами чуття на основі власних спостережень пояснює основні інформаційні процеси у близькому для себе середовищі (дім, школа, вулиця) на основі власних спостережень
Знаходить, подає, перетворює, аналізує та зберігає дані різних типів розрізняє та фіксує дані, аналізує та впорядковує прості послідовності знаходить інформацію, зберігає дані на цифрових носіях, перетворює інформацію з однієї форми в іншу за допомогою поданих шаблонів, порівнює різні способи представлення інформації, аналізує та впорядковує послідовності
Добирає об’єкти для створення моделей визначає об’єкти, їх властивості та значення властивостей за підтримки вчителя; розрізняє моделі та їх відповідники у реальному світі, створює прості моделі класифікує об’єкти за їх властивостями, зіставляє ознаки моделей реального і цифрового світу, аналізує вплив подій на властивості, досліджує об’єкти за допомогою створених моделей
Критично оцінює інформацію з різних джерел розрізняє правдиві та неправдиві твердження, здобуті з різних джерел висловлює припущення про достовірність інформації, отриманої з цифрових джерел, розрізняє факти і судження
Створення інформаційних продуктів та програм для ефективного
розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально
та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та без них
Розробляє та реалізує алгоритми створює план дій, наводить приклади повторення та виконання дій за визначеним завданням у повсякденній діяльності розробляє алгоритми (зокрема, для власної чи групової діяльності) з послідовних дій, умов, повторень
Створює та налагоджує програмні проекти складає простий план із точних та однозначних вказівок до дій виконавців, виявляє в ньому помилки, оцінює відповідність очікуваному результату створює згідно з планом або алгоритмом прості програми та налагоджує їх; прогнозує та формулює очікуваний результат створеної програми
Розробляє модульні проекти складає ціле із запропонованих частин, пояснює, як заміна окремих частин приводить до іншого цілого розкладає задачі на прості, які виконуються згідно з окремими інструкціями чи послідовністю інструкцій і навпаки (компонує)
Опрацьовує та створює інформаційні продукти з використанням даних різних типів використовує готові та створює прості інформаційні продукти (текст, зображення, звуки) для отримання, передачі інформації або представлення власних ідей, результатів діяльності створює інформаційні продукти, поєднуючи текст, зображення, звук тощо для представлення ідей та/або результатів діяльності
Співпрацює в команді для створення інформаційного продукту самостійно та відповідально виконує визначені завдання; працює в команді з іншими особами для досягнення спільної мети керує своїми діями та пояснює власний внесок у спільний результат роботи команди, коментує успішні та невдалі кроки у процесі роботи
Усвідомлене використання інформаційних і комунікаційних технологій
та цифрових пристроїв для доступу до інформації, спілкування та
співпраці як творець та/або споживач, самостійне опанування нових
Використовує широкий спектр цифрових пристроїв використовує цифрові пристрої вдома, в школі, на вулиці та пояснює їх призначення обирає цифрове середовище, пристрої, засоби для розв’язання життєвої задачі/проблеми, пояснює свій вибір
Організовує власне інформаційне середовище організовує власне робоче місце за допомогою дорослих; розпізнає та описує прості проблеми та збої, які виникають у роботі доступних цифрових пристроїв, звертається за допомогою та підтримкою налаштовує для власних потреб відповідне програмне середовище; визначає за допомогою правильної термінології збої у роботі доступних цифрових пристроїв, усуває прості несправності
Спілкується, навчається та співпрацює в мережевих спільнотах використовує цифрові пристрої, технології для доступу до інформації та спілкування співпрацює та спілкується в захищених мережевих спільнотах для обміну думками, виконання спільних завдань, пошуку інформації та навчання
Усвідомлення наслідків використання інформаційних технологій для себе,
суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримання
етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії
Відповідально використовує інформаційні технології у повсякденному житті, захищає себе та свій інформаційний простір дотримується правил безпечної роботи; захищає свій інформаційний простір; розповідає про проблеми дорослим відповідально використовує технології для власної безпеки, регулює власний час роботи з цифровими пристроями, обговорює різні наслідки використання інформаційних технологій у школі, на вулиці, вдома тощо
Дотримується норм соціальної, міжкультурної та міжособистісної взаємодії зважає на технічні можливості цифрових пристроїв для спілкування, зокрема з людьми з особливими потребами, поважає приватність повідомлень, толерантно ставиться до відмінностей культур, традицій і різних думок добирає належні засоби для спілкування з іншими особами, зокрема з людьми з особливими потребами безпосередньо та через Інтернет, усвідомлює відповідальність за свою діяльність в Інтернеті; рекомендує цікаві та безпечні сайти своїм друзям
Дотримується норм правової взаємодії зазначає авторство власних робіт; виявляє повагу до авторства інших осіб відвідує тільки корисні і безпечні сайти; дотримується правил використання власних і чужих творів
VI. Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь
Турбота про особисте здоров’я і безпеку, реагування
на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я,
добробуту власного і тих, хто оточує
Діє відповідально демонструє поведінку, яка запобігає або зменшує ризики для життя і здоров’я демонструє різноманітні практики поведінки, які запобігають або зменшують ризики для життя і здоров’я
Відстоює інтереси власні та інших осіб протидіє проявам тиску, неповаги та приниження щодо себе та інших осіб, звертаючися за допомогою до дорослих протидіє проявам тиску, неповаги та приниження щодо себе та інших осіб, самостійно або за допомогою дорослих залежно від ризику
Надає допомогу розрізняє, до кого і як звернутися за допомогою; описує приклади такої діяльності визначає потребу у допомозі собі та іншим особам, оцінює можливості її надання
Поводиться етично розпізнає здорову етичну поведінку (сумлінність, справедливість, чесність, відповідальність, відвагу, відданість) та наслідує її поводиться етично, демонструючи сумлінність, справедливість, чесність, відповідальність тощо
Визначення альтернатив, прогнозування наслідків, ухвалення
рішень з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки
та безпеки інших осіб
Розпізнає небезпечні ситуації розпізнає та описує небезпеку вдома, у школі та навколишньому світі пояснює, що робити в небезпечних ситуаціях вдома, у школі та навколишньому світі
Прогнозує наслідки пояснює, що кожна дія (рішення) має наслідки прогнозує можливі наслідки своїх дій (рішень) для себе та інших осіб
Ухвалює рішення вирішує, як діяти у повсякденних ситуаціях без загрози для життя і здоров’я вирішує, як діяти у повсякденних ситуаціях з користю для здоров’я, безпеки та добробуту
Поводиться безпечно пояснює, від чого залежить безпека вдома, у школі та навколишньому світі поводиться безпечно з огляду на себе та інших осіб вдома, у школі, на вулиці, у громадських місцях
Аргументований вибір на користь здорового способу життя,
аналіз і оцінка наслідків та ризиків
Обмірковує альтернативи власних дій та рішень визначає здорові та шкідливі звички обмірковує альтернативні рішення щодо відповідності здоровим чи шкідливим звичкам
Приймає зміни власного організму відзначає зміни власного організму і приймає їх спостерігає за змінами у своєму тілі залежно від фізичного стану, настрою, виду діяльності, способу життя; пояснює та приймає їх
Аналізує вплив поведінки на здоров’я визначає позитивний і негативний вплив на вибір здорової та безпечної поведінки аналізує позитивний і негативний вплив на вибір здорової та безпечної поведінки
Здійснює вибір та отримує задоволення розпізнає, що приносить задоволення та користь обирає діяльність, яка приносить задоволення та користь
Підприємливість та етична поведінка для
поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту
Вчиться вчитися без шкоди для здоров’я упорядковує власне навчання відповідно до своїх потреб та рекомендованих умов планує та організовує власне навчання, чергуючи його з відпочинком
Знаходить і перевіряє інформацію розпізнає знаки, символи і попередження щодо ймовірної небезпеки намагається критично оцінювати інформацію щодо товарів і послуг
Діє ефективно і самостійно пояснює потреби свої та інших осіб; визначає, від кого та від чого залежить задоволення потреб розрізняє необхідні та надмірні потреби свої та інших осіб; визначає короткострокові цілі та планує конкретні дії щодо задоволення власних потреб
Спілкується конструктивно уважно слухає, запитує про потреби інших осіб та висловлюється так, щоб не образити інших осіб сприймає критичну інформацію щодо себе та етично реагує на неї
Виявляє культуру споживання визнає важливість помірності у споживанні послуг та продукції намагається ощадно використовувати ресурси
Планує майбутнє пояснює важливість навчання у школі для свого життя та добробуту; планує свій день (навчальний та вихідний) уявляє свою мету і розповідає про те, як її досягти; пояснює, як від ставлення до навчання залежить власний успіх і добробут
Співпрацює для досягнення результату діяльності виконує різні ролі в групі, пояснює у чому цінність спільної роботи погоджується на ту роль, що здатний виконати найкраще; разом з іншими особами визначає мету спільної роботи, намагається досягти її
VII. Громадянська та історична освітня галузь
Встановлення зв’язків між подіями, діяльністю людей та її
результатами у часі, пояснення значення пам’ятних
для себе та інших громадян України дат (подій)
Орієнтується в історичному часі встановлює послідовність подій (раніше/пізніше, до/після, давно/ недавно); пояснює, як і чому люди визначають час визначає послідовність подій; співвідносить одиниці вимірювання часу
Розкриває тривалість і варіативність подій в часі описує послідовність етапів розвитку людини; намагається пояснити, як події пов’язані між собою встановлює кількість поколінь у своїй родині, розкриває зв’язки між теперішнім та попередніми поколіннями
Виявляє і прогнозує суспільні (історичні) зміни розрізняє теперішнє,
минуле і майбутнє
(було — є — буде)
наводить приклади культурно-історичної спадщини України; виокремлює важливі для громадян України події, пояснює, як вони впливають на життя
Орієнтація у знайомому соціальному середовищі, долучення до його
розвитку, пояснення впливу природи та діяльності людей на нього
Орієнтується у соціальному середовищі орієнтується у близькому до місця проживання та освоєному людьми середовища розпізнає відомі об’єкти соціального середовища, планує прогулянку/подорож/екскурсію до об’єктів культурної спадщини рідного краю, України
Виявляє взаємозв’язок природного і соціального середовищ показує, як природа дає людям засоби до існування; описує зміни, які спостерігає у знайомому просторі, пов’язані з людською діяльністю пояснює цінність природи для життя та роль діяльності людини в освоєнні навколишнього світу
Формує разом з іншими особами громадський простір досліджує об’єкти загального користування у своїй місцевості; дотримується правил поведінки під час гри, прогулянки і відпочинку розрізняє об’єкти загального користування і власні об’єкти; протидіє (залучаючи дорослих) порушенням правил поведінки в публічних місцях
Робота з різними джерелами соціальної та історичної
інформації, аналіз змісту джерел, їх критична оцінка
Добирає джерела історичної та суспільно значущої інформації пояснює, де може знайти потрібну інформацію; виявляє основний зміст джерела інформації; розпитує старших людей про минуле знаходить потрібну інформацію про минуле і сучасне; добирає джерело інформації відповідно до потреб і заінтересованості
Аналізує соціальну (історичну) інформацію запитує про те, що зацікавило; знаходить відповіді на запитання; виокремлює в джерелі інформацію про відому особу/подію виокремлює в тексті окремі події, персонажі, поняття; формулює зрозумілі запитання про людей, минулі чи теперішні події
Оцінює достовірність соціальної (історичної) інформації розрізняє казкові події та події минулого; висловлює припущення про правдивість інформації виокремлює факти, які викликають  сумніви; знаходить інформацію, яка спростовує або підтверджує сумніви; пояснює можливі наслідки поширення неправдивої інформації
Узагальнення інформації з різних джерел,
розповідь про минуле і сучасне
Систематизує та узагальнює соціальну (історичну) інформацію виокремлює незрозумілі слова і за допомогою дорослих встановлює їх зміст; придумує назву твору, що відображає його зміст збирає інформацію на тему, яка цікавить; визначає важливі і менш важливі відомості та обґрунтовує це; порівнює події, вчинки осіб
Розповідає про минуле і сучасне розповідає про себе, свою родину та інших осіб виражає різними способами уявлення про відомі історичні події, пам’ятки культури, видатних людей
Представлення аргументованих суджень про відомі факти історії
та історичних осіб, а також про події суспільного життя
Формулює та представляє судження, добираючи аргументи висловлює свої вподобання; виокремлює фрази та/або дії, які вразили; обмірковує вплив своїх слів та/або дій на думку інших осіб формулює власну думку щодо вчинку, події, пам’ятки культури; добирає прості докази; дотримується послідовності викладення думок
Усвідомлення почуття власної гідності, діяльність з урахуванням
власних прав і свобод, повага до прав і гідності інших осіб, протидія
дискримінації та нерівному ставленню до особистості
Формує себе як особистість, утверджує власну гідність описує себе, свій характер, захоплення, якими вирізняється від інших осіб визначає свої риси характеру, моральні якості; розповідає про свої мрії та пояснює шляхи їх здійснення
Захищає права людини пояснює свої обов’язки в сім’ї,  школі; дотримується правил поведінки, що засвідчують повагу до інших осіб; звертається за допомогою до старших у разі, коли його або інших осіб ображають виявляє та засуджує негідну поведінку; розпізнає випадки порушення прав дитини; пояснює, до кого можна звернутися, коли ображають та/або принижують його чи інших осіб, відповідно діє в таких ситуаціях
Протидіє і запобігає проявам дискримінації та нерівності розпізнає вчинки і слова, які можуть підтримати або образити; поважає різноманітність, справедливо ставиться до інших осіб спілкується з урахуванням особливостей інших людей; пояснює, чому потрібно діяти справедливо
Усвідомлення себе громадянином України, аналіз
культурно-історичних основ власної ідентичності,
визнання цінності культурного розмаїття
Усвідомлює себе частиною спільноти збирає інформацію та розповідає про свою родину, однокласників, Україну; пояснює, що означає бути членом родини, громади, класу; долучається до родинних і національних традицій, пояснює їх значення для себе досліджує своє походження, родовід, визначає свою роль у школі, громаді, державі; досліджує, які традиції і свята шанують у родині,  родинах друзів та однокласників, ставиться з повагою до цих традицій і свят
Співпрацює з іншими особами пояснює важливість співпраці у групі; разом з іншими особами визначає послідовність виконання завдань; виконує різні ролі в групі визначає мету спільної роботи; планує послідовність дій  групи для виконання завдання; погоджується на роль, яку здатний виконати найкраще
Дотримання принципів демократичного громадянства, активна участь
у житті шкільної спільноти, місцевої громади і держави
Робить відповідальний вибір домовляється з однокласниками про доброчесні правила взаємодії, дотримується досягнутих домовленостей, пояснює, чому це важливо визначає разом з однокласниками та використовує правила та процедури вирішення питань, які стосуються життя класу; пояснює, як власний вибір та дії можуть вплинути на інших осіб
Бере участь у розв’язанні проблем спільнот розповідає про свої успіхи, успіхи класу, своєї родини; розповідає про свої проблеми, обирає варіанти їх розв’язання; долучається до корисних справ у родині, класі, школі розповідає про свої досягнення, досягнення класу, своєї родини, школи, громади; аналізує проблеми класу, школи, громади та пропонує варіанти їх розв’язання; пояснює фактори, які допомогли досягти успіху або призвели до виникнення проблеми; долучається до справ, корисних для класу, школи, громади
Осмислює громадсько-політичне життя розповідає про Україну як про свою Батьківщину, розпізнає державні символи України, шанобливо ставиться до них пояснює, що означає бути громадянином України та як Україна пов’язана з Європою
VIII. Мистецька освітня галузь
Художньо-образне, асоціативне мислення у процесі
художньо-творчої діяльності через образотворче,
музичне та інші види мистецтва
Творить різними засобами і способами творить відомими художніми засобами і способами добирає засоби і способи для творення художнього образу
Імпровізує експериментує, використовуючи відомі техніки художньо-творчої діяльності, звуками, ритмами, рухами, лініями, кольорами, формами, матеріалами тощо для створення художніх образів експериментує, використовуючи відомі техніки художньо-творчої діяльності, звуками, ритмами, рухами, лініями, кольорами, формами, матеріалами тощо, поєднуючи елементи для втілення ідеї в художньому образі
Естетично перетворює навколишній світ спостерігає за навколишнім світом, фіксує за допомогою вчителя цікаві явища як ідеї для творчості; допомагає прикрасити місце, де навчається, живе спостерігає за навколишнім світом, фіксує в різний спосіб цікаві явища; використовує їх у творчій діяльності; пропонує ідеї оздоблення місця, де навчається, живе; реалізує їх самостійно або за допомогою інших осіб
Пізнання мистецтва, інтерпретація художніх образів,
досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва
Аналізує, інтерпретує, оцінює мистецтво сприймає твори різних видів мистецтва і проявляє емоційно-ціннісне ставлення до них у різний спосіб  (словами, рухами, мімікою, лініями, кольорами тощо) сприймає твори різних видів мистецтва і проявляє емоційно-ціннісне ставлення до них у різний спосіб; зосереджує увагу на деталях; пояснює, що подобається у творі, а що  ні, визначає відомі засоби художньої виразності
Пізнає мову мистецтва розрізняє види мистецтва (музичне, образотворче, театральне, хореографічне тощо) і розпізнає притаманні їм засоби виразності вирізняє елементи художньої мови, характерні для різних видів мистецтва (музичне, образотворче, театральне, хореографічне тощо)
Пізнання себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво
Оцінює власну творчість оцінює власну творчість за визначеними орієнтирами; пояснює, наскільки вдалося втілити свій задум оцінює власну творчість за визначеними орієнтирами; визначає за допомогою вчителя необхідні для самовдосконалення дії; відстоює своє право на самовираження
Представляє власні досягнення презентує створені художні образи  у зрозумілий спосіб, пояснюючи створене презентує створені художні образи, пояснює свій задум, відстоює думку
Взаємодіє з іншими особами через мистецтво бере участь у колективній творчій діяльності, дотримується правил творчої співпраці; ділиться з іншими особами враженнями від сприйняття мистецтва та творчої діяльності бере участь у колективних творчих проектах, виконує різні дії/ролі у творчому процесі; обговорює з іншими особами враження від сприйняття мистецтва та творчої діяльності, поважаючи вибір інших осіб
Регулює власний емоційний стан засобами мистецтва визначає серед творів і видів художньо-творчої діяльності ті, що подобаються; ділиться емоціями від сприйняття мистецьких творів; творить для власного задоволення розпізнає власні емоції від сприйняття мистецьких творів, обирає твори і види художньо-творчої діяльності відповідно до свого настрою; пояснює, від чого одержує насолоду у власній творчості
IX. Фізкультурна освітня галузь
 

Заняття руховою активністю, фізичною культурою та спортом;
демонстрація рухових умінь та навичок, використання
їх у різних життєвих ситуаціях

Виконує життєво необхідні рухові дії виконує вправи на пересування (ходьба, біг, стрибки, лазіння, плавання, ковзання), виконує вправи з предметами та без них (за наявності відповідних умов) виконує вправи на пересування (ходьба, біг, стрибки, лазіння, плавання, ковзання) з предметами та без них, оцінює власне виконання рухових дій та виконання вправ іншими  особами (за наявності відповідних умов)
Моделює рухову діяльність розпізнає, добирає та виконує фізичні вправи для ранкової гімнастики; розрізняє,  добирає та виконує фізичні вправи з різних видів спорту для розвитку фізичних якостей розпізнає, добирає та виконує фізичні вправи для ранкової гімнастики, фізкультурної хвилинки та паузи; добирає відповідний інвентар для кожного виду спорту, розрізняє та виконує вправи з різних видів спорту для розвитку фізичних якостей
Виконує фізичні вправи під час ігрової діяльності та змагань виконує рухові дії під час рухливих ігор під керівництвом вчителя виконує рухові дії у рухливих іграх під час занять у школі та  дозвілля
Вибір фізичних вправ для підвищення рівня
фізичної підготовленості
Контролює свій фізичний стан контролює своє самопочуття за підтримки дорослих у закладі загальної середньої освіти і поза його межами володіє елементами самоконтролю у процесі виконання фізичних вправ
Аналізує та оцінює вплив фізичного навантаження на стан здоров’я пояснює значення фізичних вправ для здоров’я людини аналізує вплив позитивних та негативних факторів на стан здоров’я людини; оцінює своє самопочуття за частотою серцевих скорочень та частотою дихання
Добирає фізичні вправи для розвитку фізичних якостей та зміцнення здоров’я обирає за допомогою вчителя та виконує вправи/ігри і елементи різних видів спорту для розвитку фізичних якостей регулює інтенсивність навантаження (швидкість, тривалість, послідовність виконання фізичних вправ) відповідно до визначених завдань
Дотримання правил безпечної і чесної гри, вміння боротися,
вигравати і програвати; усвідомлення значення фізичних
вправ для здоров’я, задоволення, гартування характеру,
самовираження та соціальна взаємодія
Виконує різні соціальні ролі виконує різні ролі під час рухливих ігор, забав, обрядів та інших форм рухової діяльності ефективно взаємодіє з однолітками для досягнення спільних командних цілей під час рухової діяльності
Дотримується безпечної поведінки дотримується правил безпеки особисто та під час спільної з друзями рухової діяльності дотримується правил безпеки під час рухової діяльності в закладі загальної середньої освіти та поза його межами, пояснює значення цих правил та їх наслідки
Дотримується етичних норм у руховій діяльності дотримується правил чесної гри під час рухової діяльності; не засмучується через поразку дотримується правил чесної гри під час рухової діяльності; прагне вигравати, не засмучується через поразку і сприймає її гідно

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • для 1 класу:

Мовно-літературна, у тому числі:

Рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ[1])

Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)
Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
Громадянська та історична (ГІО)
Мистецька (МИО)
Фізкультурна (ФІО)

 

  • для 2 класу:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

  • для 3 класу:

Мовно-літературна зокрема: Рідномовна освіта (українська мова та література;

Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

  • для 4 класу:

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальному плані реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура». Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами складається з семи освітніх галузей: «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров’я і фізична культура».

Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через навчальні предмети «Українська мова (моваТ літературне читання)», «Російська (мова і літературне читання)», «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні навчальні предмети, відповідно, – «Математика», «Природознавство». Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальним предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура». Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу «Основи здоров’я» та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Освітня галузь «Технології» реалізується через предмети «Трудове навчання» та «Сходинки до інформатики».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» з і «Музичне мистецтво» або інтегрованим курсом «Мистецтво».

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Відповідно до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу, схваленого педагогічною радою школи від 31.10.2019 ( протокол № 2), та затвердженого наказом від 31.10.2019 № 439-о у закладі здійснюється внутрішнє забезпечення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

  • стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
  • систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
  • створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

  • досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання;
  • відповідність показників  успішності  здобувачів  освіти  результатам  їх навчання  на  кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
  • якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;
  • показник наявності  освітніх,  методичних  і  матеріально-технічних  ресурсів  для забезпечення якісного освітнього процесу.

Інструменти для здійснення моніторингу системи внутрішнього забезпечення якості освіти регламентовано наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54 « Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти.

Для забезпечення академічної доброчесності в освітньому закладі (ст.42 Закону України «Про освіту»), запобігання порушень академічної доброчесності (академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, необ’єктивне оцінювання, шахрайство, хабарництво, несанкціонована співпраця, службова недбалість, зловживання впливом), посилення відповідальності за порушення академічної доброчесності, всі учасники освітнього процесу дотримуються Положення про академічну доброчесність, затвердженого на засіданні педагогічної ради школи, протокол № 2 від 31.10.2019 р.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнуті повторного проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); при моніторингу якості знань не зараховуються результати участі у І етапі (шкільному) Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах – робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учень не допускається до участі в інших олімпіадах, конкурсах.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники освітнього закладу можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:

– при необ’єктивному оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання, щорічної винагороди;

– спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих ідей, використання інформації без посилань на джерела, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

– позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади;

– надання освітніх послуг за певну незаконну винагороду матеріального чи нематеріального характеру є підставою для притягнення педагогічного працівника до відповідальності судом першої інстанції.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

Метою рідномовної освіти для загальної середньої освіти є розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою (якщо вона не українська); формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду.

Відповідно до окресленої мети головними завданнями рідномовної освіти у початковій школі є:

  • виховання стійкої мотивації до читання та прагнення вдосконалювати своє мовлення;
  • сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь, зокрема діалогічного мовлення, театралізацію;
  • розвиток уміння вдумливого читання і базових правописних умінь;
  • збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів;
  • розвиток уяви та творчого мислення учнів за допомогою творів літератури та мистецтва, медіатекстів, театралізації, гри;
  • формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);
  • розвиток здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
  • створення сприятливого мовного середовища у школі, зокрема й через пізнання сучасної дитячої літератури різної тематики та жанрів.

Відповідно до окреслених завдань, у початковому курсі рідномовної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».

Комунікативна компетентність, зокрема вільне володіння українською мовою та спілкування рідною мовою (якщо вона не українська), виявляється в безпосередньому та опосередкованому спілкуванні.

Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістової лінії «Взаємодіємо усно» (мовець / слухач – слухач / мовець). Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до дій зі сприймання, перетворення, виокремлення, аналізу й інтерпретації, оцінювання та використання усної інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія у класі, мікродискусія в групі, обговорення в парі тощо).

Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані у просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Читаємо» (читач – автор), «Взаємодіємо письмово» (автор – читач), «Досліджуємо медіа» (читач / глядач / слухач – автор). Ці змістові лінії забезпечують здобуття досвіду опосередкованого спілкування, опанування кола знань (понять, уявлень) та вмінь, що дають змогу учням удосконалювати комунікативну компетентність.

Змістова лінія «Читаємо» спрямована на розвиток мотивації дітей до читання, залучення їх до читацької діяльності, яка ґрунтується на учнівській ініціативності та самостійності в доборі текстів для читання та інтерпретації прочитаного. Під час читання учні розвивають уміння сприймати та аналізувати текст, оцінювати прочитане та перетворювати інформацію, уявляти, мислити творчо.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає залучення учнів до реальної писемної практики, зокрема за допомогою цифрових пристроїв та в режимі онлайн. Результатом такої роботи є базові вміння створювати писемні висловлювання у реальному та віртуальному просторі та редагувати їх.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає ознайомлення школярів з основами медіаграмотності. Діти формують уявлення про межу між реальним світом і світом мас-медіа, навчаються інтерпретувати, аналізувати, оцінювати медіатексти (фільм, мультфільм, реклама, фотографія тощо) та створювати прості медіапродукти. Змістова лінія «Досліджуємо медіа» пропонує інструмент для активного критичного освоєння комунікативного медіасередовища.

Змістова лінія «Досліджуємо мовлення» забезпечує дослідження мовних закономірностей і формування на цій основі свідомих мовленнєвих умінь (орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних, стилістичних, словотвірних). Також у межах цієї змістової лінії учні опановують виражальні засоби художніх текстів, що в цілому сприяє творенню індивідуального стилю мовлення.

Змістова лінія «Театралізуємо» слугує розвитку комунікативних умінь учнів, зокрема вміння моделювати різні ситуації спілкування, обирати відповідні комунікативні стратегії, досліджувати несловесні засоби спілкування. Увага до несловесних засобів приділятиметься і в змістових лініях «Взаємодіємо усно» та «Досліджуємо медіа», а сам прийом театралізації може використовуватися й у змістовій лінії «Читаємо».

Специфіка змістової лінії «Театралізуємо» пов’язана з формуванням уявлення про театр як місце, де учні здобувають досвід співчуття та співпереживання. Тому в межах змістової лінії «Театралізуємо» учні досліджують чужу (глядач) та власну (актор) експресію. Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, що забезпечує розвиток у дитини емоційного інтелекту, творчого мислення, самосвідомості й самоефективності, уміння мобілізувати інших, ініціативності, уміння долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими особами.

Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.

Відповідно до окресленої мети головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:

  • здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;
  • розуміти на слух зміст автентичних текстів;
  • читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
  • здійснювати спілкування в письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
  • адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;
  • використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
  • критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
  • висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
  • ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;
  • обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;
  • ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія».

Іншомовна комунікативна компетентність виявляється в безпосередньому та опосередкованому міжкультурному спілкуванні. Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістових ліній «Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання». Змістова лінія «Сприймання на слух» передбачає залучення учнів до дій зі сприймання коротких простих запитань, тверджень, вказівок, інструкцій та реагування на них вербально і/ або невербально. Змістова лінія «Усна взаємодія» спрямована на розвиток умінь розпізнавати знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті; ставити запитання та давати відповіді про себе та щоденні справи. Змістова лінія «Усне висловлювання» передбачає творення коротких фраз про себе, надавання базової персональної інформації (наприклад, ім’я, адреса, родина, національність).

Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані в просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Зорове сприймання» (читач – автор), «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Усі перелічені змістові лінії забезпечують для учня здобуття досвіду опосередкованого спілкування та опанування низки комунікативних умінь, що дасть змогу учням розвивати комунікативну компетентність. Змістова лінія «Зорове сприймання» передбачає сприймання та розпізнавання знайомих слів у супроводі малюнків. У рамках змістової лінії «Писемне висловлювання» учні навчаються писати короткі фрази для надання базової інформації. Результатом опрацювання змістової лінії «Онлайн взаємодія» є оволодіння вміннями встановлювати базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання, та розміщувати прості твердження про себе у форматі онлайн.

Метою математичної освітньої галузі Стандарт визначає «розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем».

У відповідності із загальними цілями найважливішими завданнями навчання математики можуть бути:

  • формування здатності розпізнавати серед повсякденних проблем ті, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів та способів;
  • розвиток уміння здійснювати дослідження, аналіз,  планування  послідовності  дій   для розв’язання  повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач;
  • формування та розвиток усвідомлених і міцних обчислювальних навичок;
  • вироблення вміння описувати побачене, почуте, прочитане за допомогою простих математичних моделей;
  • формування відповідального ставлення щодо висування гіпотез, їх оцінки, доведення  або спростування, обґрунтування свого вибору;
  • вироблення досвіду дослідження просторових відношень, форм об’єктів навколишнього світу, конструювання площинних та об’ємних геометричних фігур;
  • вироблення вміння сприймати,  перетворювати та оцінювати отриману інформацію, використовуючи різні джерела, у тому числі й засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

У початковому курсі математичної освіти відповідно до зазначеної мети і сформульованих завдань виділено такі змістові лінії: «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

З 1-го класу учнів варто привчати до роботи з різного виду простими математичними моделями, оскільки вони так чи інакше допомагають виділити, впорядкувати, проаналізувати та зафіксувати дані (подані в умові задачі, зібрані за допомогою опитувальника тощо). Ця робота розгортається у межах змістової лінії «Робота з даними».

Метою природничої освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування наукового мислення та культури дослідження; розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи, утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної і природоохоронної поведінки в довкіллі.

Відповідно до окресленої мети головними завданнями природничої освітньої галузі у початковій школі є:

  • виховання любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю, України, планети Земля;
  • формування екологічно й етично обґрунтованої поведінки у природі, залучення до участі у природоохоронних акціях;
  • розвиток зацікавлення до пізнання природи, оволодіння способами навчально-пізнавальної діяльності, елементарними дослідницькими вміннями (через експерименти, спостереження);
  • поступове формування уявлень про природничо-наукову картину світу через поглиблення початкових знань про природні об’єкти і явища, взаємозв’язки в системі «нежива природа – жива природа», про залежність людини від стану навколишнього середовища та її вплив на нього.

Відповідно до зазначених мети і завдань, виокремлено такі змістові лінії: «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я у рукотворному світі».

Змістова лінія «Я пізнаю природу» спрямована на формування дослідницьких умінь школярів через підтримку допитливості та інтересу до спостережень, експериментів та моделювання для пошуку відповідей на запитання про навколишній світ.

Змістова лінія «Я у природі» передбачає розвиток уявлень молодших школярів про об’єкти та явища природи, встановлення зв’язків між неживою і живою природою, формування бережливого ставлення до природи; вироблення навичок екологічно доцільної поведінки в довкіллі.

Змістова лінія «Я в рукотворному світі» спрямована на формування загальних уявлень про світ, створений людиною, понять про взаємозв’язки людини і природи, слугує джерелом натхнення для пошуку та втілення дитячих винахідницьких ідей та проектів.

Провідна роль у вивченні природничої освітньої галузі належить дослідженням (спостереженням, експериментам), екскурсіям, природоохоронній та проектній діяльності школярів.

Метою технологічної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

Відповідно до окресленої мети головними завданнями технологічної освітньої галузі у початковій школі є:

  • залучення учнів до різних видів діяльності, формування вмінь для створення виробу від творчого задуму до його втілення в готовий результат;
  • формування в учнів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності;
  • формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище;
  • створення умов для практичного і творчого застосування традицій і сучасних ремесел.

Зміст технологічної освітньої галузі в початкових класах структурується за такими змістовими лініями: «Технічна творчість і техніка», «Світ технологій», «Світ ремесел», «Побут».

Змістові лінії, які систематизують очікувані результати навчання, спрямовані на формування ключових компетентностей учнів.

Змістова лінія «Технічна творчість і техніка» спрямована на залучення учнів до творчої діяльності у процесі конструювання та моделювання під час самостійної або колективної роботи з конструктором. Процес конструювання з готових деталей (моделей) конструктора має на меті сприяти розвитку просторової уяви й елементів творчого та технічного мислення учнів, через читання і зіставлення малюнків, графічних зображень, за якими учні складатимуть конструкції. Учні виконуватимуть макетування об’ємних моделей транспортних засобів, будинків, веж, роботів тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до деталей конструкторів, відповідних графічних зображень схем для конструювання простих моделей; матеріалів для виготовлення та оздоблення виробу

Змістова лінія «Світ технологій» має на меті формувати в учнів здатність планувати власну діяльність у процесі вивчення конструкційних матеріалів – від розпізнавання їх на дотик до аргументованого добору для створення виробу, виконувати найпростіші способи їх обробки. Важливою умовою засвоєння цієї лінії є формування в учнів здатності розуміти і дотримуватися послідовності у виготовленні виробів, аргументувати обрану послідовність у роботі. У процесі роботи з матеріалами провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування стрічок тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, технологічних карток (схем), необхідних для виготовлення виробу, інструментів та пристосувань, довідникових посібників (книжки з ілюстраціями до творів, набори малюнків до мультфільмів тощо). Організація екскурсій на виробничі об’єднання, перегляд та обговорення відеофільмів про виробництво. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюється повторне та економне використання матеріалів.

Змістова лінія «Світ ремесел» має на меті формувати в учнів ставлення до творів декоративно-ужиткового мистецтва та ремесел як культурної спадщини українського народу, а також вміння створювати та оздоблювати прості вироби за зразком чи власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва. У процесі роботи провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування, різьблення, ліплення тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до виробів, виготовлених традиційними та сучасними ремеслами; матеріалів, інструментів та пристосувань, каталогів, фотографій тощо. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються технології традиційних та сучасних ремесел. Відвідування (реально чи віртуально) майстерень народних умільців, музеїв декоративно-ужиткового мистецтва.

Змістова лінія «Побут» має на меті формувати практичні навички організації власної життєдіяльності, розв’язувати практичні завдання у власному побуті, планувати та реалізовувати найпростіші трудові дії (ремонт іграшок, книжок, догляд за рослинами, домашніми тваринами; приготування страв за рецептами; догляд за одягом та взуттям). Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, інструментів та пристосувань; об’єктів (іграшок, книжок тощо). Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються найпростіші дії щодо самостійності в побуті.

Технологічна освітня галузь базується на практичній діяльності учнів. На кожному занятті передбачено виконання практичної роботи. Об’єкти праці для виготовлення учитель/ учителька добирає, спираючись на побажання учнів.

Метою інформатичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до вирішення проблем із використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту; безпечна та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

Відповідно до окресленої мети головними завданнями інформатичної освітньої галузі у початковій школі є:

  • формування відповідальної позиції цифрового громадянина, навичок безпечного й етичного користування цифровими пристроями та мережами;
  • формування початкових умінь розрізняти інформацію різних видів та працювати з нею за допомогою цифрових пристроїв чи без них;
  • формування початкових умінь визначати, знаходити та зберігати інформацію, необхідну для розв’язання життєвих проблем (навчання, гри тощо), за допомогою цифрових пристроїв, мереж та без них, самостійно та під час групової взаємодії;розрізняти правдиву і неправдиву інформацію різних видів;
  • налагодження комунікації за допомогою цифрових пристроїв та мереж для спільної творчості, співпраці, навчання, гри;
  • формування початкових умінь створювати електронні тексти (зображення, відео, звуки, програми тощо) за допомогою цифрових пристроїв;
  • формування вмінь презентувати себе, власну творчість, ідеї, створені продукти та інші результати індивідуальної та групової діяльності за допомогою цифрових пристроїв.

Реалізація поставленої мети та завдань у початковій школі відбувається за змістовими лініями «Я у світі інформації», «Моя цифрова творчість», «Комунікація та співпраця», «Я і цифрові пристрої», «Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві».

У рамках змістової лінії «Я у світі інформації» формуються початкові вміння розпізнавати, знаходити, свідомо відбирати, зберігати та опрацьовувати просту інформацію за допомогою цифрових пристроїв та без них. Розпізнавання правдивої і неправдивої інформації в усіх її виявах (текст, зображення, звук тощо) необхідне для формування критичного мислення, що сприяє безпеці в інформаційному просторі дитини. Початкові уявлення про моделі реалізовуються через визначення істотних і неістотних властивостей об’єктів та створення на основі цього простих моделей об’єктів.

Змістова лінія «Моя цифрова творчість» розкривається через практичну діяльність (індивідуальну і групову) зі створення простих інформаційних продуктів (програм, текстів, зображень, відео, звуків, тощо) за допомогою цифрових пристроїв та програм для творчого самовираження, презентації себе і продуктів власної діяльності, вирішення завдань інших освітніх галузей.

В основі змістової лінії «Комунікація та співпраця» – ознайомлення із доступними для дитини засобами цифрової та безпосередньої комунікації для гри, спілкування, навчання, отримання нової інформації; використання безпечного онлайнового чи офлайнового середовища для цього. В умовах роботи у групі учні мають навчитися окреслювати цілі індивідуальної та групової діяльності, розподіляти ролі в межах групи, оцінювати здобутий результат, аналізувати помилки та усувати їх, доброзичливо взаємодіяти безпосередньо та в мережах.

Змістова лінія «Я і цифрові пристрої» реалізовується через усвідомлення і розпізнавання тих завдань, які можна розв’язати за допомогою цифрових пристроїв, виходячи з їхніх функціональних можливостей (фотографувати, записувати, слухати, відображати, опрацьовувати  інформацію тощо). До основних умінь, які формуються через цю змістову лінію, належать розпізнавання простих програмних і технічних несправностей та вміння усувати їх самостійно чи з допомогою дорослих, розуміти обмеження та переваги пристроїв стосовно виконуваних завдань, усвідомлювати, що машини можуть імітувати інтелектуальну діяльність. Ця змістова лінія охоплює вміння організовувати власний робочий простір на фізичному та простому програмному рівні для збереження здоров’я, доброго самопочуття та ефективної діяльності учня/ учениці.

Змістову лінію «Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві» спрямовано на створення безпечних умов для учня / учениці під час роботи з цифровими пристроями і в мережах, що передбачає захист особистої інформації, формування принципів етичного, доброзичливого та відповідального спілкування через мережі, навички і можливості захисту власного інформаційного простору, фізичного та психологічного здоров’я. У рамках цієї змістової лінії в учнів формується відповідальне та шанобливе ставлення до власної та чужої інформаційної діяльності, яке на рівні початкової школи виявляється, зокрема, і через зазначення власного авторства, посилання на авторство інших, а також через усвідомлення шкоди від списування.

Вказані змістові лінії передбачають можливу інтеграцію інформатичної освітньої галузі з іншими освітніми галузями через розв’язування дослідницьких завдань, формування наскрізних умінь учнів, інформатичної грамотності та культури.

Метою соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі для загальної середньої освіти є становлення самостійності учня / учениці, його / її соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.

Відповідно до окресленої мети головними завданнями соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі у початковій школі є:

  • формування у школярів стійких переконань щодо цінності життя, здоров’я і безпеки для себе і тих, хто його / її оточує;
  • виховання дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я і безпеки;
  • розвиток потреби самопізнання та самовдосконалення;
  • формування в учнів сталої мотивації до здорового способу життя;
  • формування свідомого прагнення дотримуватися безпечної, здорової та етичної поведінки для поліпшення добробуту;
  • розвиток уміння ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки та здоров’я;
  • сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей та поведінки свідомого споживача;
  • формування вміння вчитися без шкоди для здоров’я;
  • створення сприятливого безпечного та здорового середовища в школі.

Зміст соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі структуровано за трьома змістовими лініями: «Безпека», «Здоров’я», «Добробут».

Змістова лінія «Безпека» передбачає розвиток умінь безпечної поведінки вдома, школі та у природному й техногенному середовищі, прогнозування наслідків небезпечних дій, визначення впливів на вибір безпечної поведінки, дотримання правил (дорожнього руху, використання побутової техніки і побутової хімії тощо) та відповідального ставлення до особистої безпеки й безпеки інших.

Змістова лінія «Здоров’я» спрямована на формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності і поведінки через набуття навичок здорового способу життя, розвиток позитивної самооцінки, критичного мислення, умінь ухвалювати зважені рішення, відповідально ставитися до власного здоров’я та здоров’я тих, хто поряд, і протидіяти негативним соціальним чинникам.

Змістова лінія «Добробут» забезпечує розвиток етичної поведінки в соціумі, вміння вчитися і формування позитивного ставлення до навчання, усвідомлення важливості здорового способу життя для добробуту, розвиток підприємливості і споживчої культури для оптимального використання ресурсів та забезпечення добробуту, орієнтацію учнів на відповідальне ставлення до безпеки та здоров’я як до найважливіших життєвих цінностей.

Навчальний матеріал змістових ліній реалізується наскрізно в кожній темі через взаємоінтеграцію і взаємодоповнення.

Метою громадянської та історичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є створення умов для формування в учня / учениці початкової школи власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв’язків між історією і теперішнім життям; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії та поваги до прав людини, набуття досвіду співжиття за демократичними процедурами.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями громадянської та історичної освіти у початковій школі є:

  • здобуття знань про сучасність і минуле своєї родини, місцевої громади, Батьківщини, людства, формування відповідного віковим можливостям розуміння змісту пам’ятних для себе та для громадян України подій;
  • сприяння початковому усвідомленню власної гідності, цінності свободи і прав людини, своєї належності до родини, місцевої та шкільної громад, українського народу, вироблення відповідального ставлення до власної діяльності та діяльності інших;
  • формування умінь орієнтуватися в історичному часі та соціальному просторі, знаходити та опрацьовувати доступну для себе суспільну інформацію, пояснювати її зміст та передавати породжені нею враження і думки;
  • удосконалення набутих дітьми в дошкільному віці позитивних моделей поведінки у громадських місцях та опанування нових, пов’язаних із діяльністю школяра / школярки;
  • розвиток здатності обстоювати власну думку та приймати інших, вирізняти вияви нерівності, несправедливості та дискримінації;
  • створення умов для набуття успішного досвіду конструктивної взаємодії та громадянської поведінки, формування емоційно-ціннісного компоненту громадянської культури особистості.

Для формування ідентичності та громадянської компетентності учнів програма пропонує опановувати потрібні для цього знання і вміння, виробляти навички громадянської поведінки та виховувати громадянські чесноти в межах таких змістових ліній: «Я – Людина», «Я серед людей», «Моя культурна спадщина», «Моя шкільна і місцева громади», «Ми – громадяни України. Ми – європейці».

Змістова лінія «Я – Людина» передбачає залучення учня / учениці до опрацювання та використання для самоідентифікації елементарної інформації про людину як унікальну у Всесвіті істоту, яка творить себе як особистість, формує свій характер і розвиває цінні якості у процесі пізнавальної і трудової діяльності. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє самопізнанню учнів, усвідомленню власних потреб, уподобань, здібностей та інтересів, заохочує обирати цілі особистісного зростання (бути відповідальним, чесним тощо), допомагає початковому усвідомленню гідності та неповторності будь-якої людини.

Змістова лінія «Я серед людей» забезпечує усвідомлення  ролі зв’язків, які існують між людьми, значення рідні, друзів, приятелів, спільнот, з якими дитина себе ідентифікує. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє набуттю досвіду громадянської поведінки та свідомому виборові норм і моделей поведінки, часто за певними взірцями.

Змістова лінія «Моя культурна спадщина» дає змогу учнівству усвідомити свою вкоріненість у національну, а також рідну за етнічним походженням культуру, в європейську цивілізацію. Учні/ учениці отримують можливість дослідити місцеві пам’ятки, пізнати традиції та минуле своєї родини, рідної етнічної групи, нації. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє розумінню значущості та різноманітності культурних надбань людства, формуванню умінь пізнавати минуле.

Змістова лінія «Моя шкільна і місцева громади» забезпечує розуміння учнем/ ученицею базових норм шкільного та місцевого громадського життя, дає йому/ їй змогу посильно долучатися до їх відтворення та модернізації. Пізнання шкільних і місцевих традицій, ознайомлення з громадянськими вчинками земляків, діяльністю шкільної адміністрації, місцевих органів влади та добровільних асоціацій, зорієнтованих на громадські справи, сприяє набуттю учнями первинного досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії, впливає на формування емоційно-ціннісного компонента громадянської культури дитини. Навчання в межах цієї змістової лінії забезпечує вироблення вмінь висловлювати та обстоювати свою думку та приймати інших, висувати власні ініціативи, планувати й організовувати посильні для дітей молодшого шкільного віку громадські справи.

Змістова лінія «Ми – громадяни України. Ми – європейці» дає учневі / учениці елементарні уявлення про національну символіку та державні атрибути України, націю (народ), державу, політику, владу, ключові події в історії України, підводить до прийняття демократичних цінностей та ідей євроатлантичної інтеграції Батьківщини. У межах цієї змістової лінії на прикладі відомих історичних постатей та національних героїв школярі усвідомлюють цінності патріотизму, активної громадянської позиції, самоповаги та ін.

Змістові лінії громадянської та історичної освітньої галузі у початковій школі мають бути реалізовані оптимальними для кожного елементу змісту та навчальної цілі інтерактивними методами, із використанням інформаційних технологій.

Метою навчання мистецтва для загальної середньої освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва у початковій школі є:

  • збагачення духовного світу учня / учениці під час сприймання мистецтва та художньої творчості; виховання шани до національної і світової культурної спадщини;
  • набуття досвіду творення художніх образів через опанування елементарними мистецькими вміннями; розвиток загальних і спеціальних мистецьких здібностей;
  • розкриття творчого потенціалу особистості; стимулювання художньо-образного мислення, художніх інтересів; виховання естетичного смаку; сприяння творчому самовияву та розвитку індивідуального стилю учня / учениці через мистецтво;
  • розвиток уміння інтерпретувати твори мистецтва, висловлювати враження та особистісне ставлення до них; засвоєння початкових знань про види мистецтва, особливості їхньої художньо-образної мови, зокрема у взаємозв’язках;
  • формування вміння презентувати й оцінювати власну творчість, плекання потреби у самовдосконаленні;
  • формування вміння взаємодіяти з іншими через мистецтво, виявляти зв’язки мистецтва з природним і соціокультурним середовищем;
  • виховання здатності застосовувати мистецтво для отримання задоволення та емоційного самопізнання.

Реалізація поставленої мети та завдань здійснюється за змістовими лініями: «Художньо-практична діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво», які окреслюють рамкову модель досягнення загальних цілей мистецької освітньої галузі.

Змістова лінія «Художньо-практична діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне засвоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовияву. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виражальні засоби для творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на емоційний стан завдяки мистецькій діяльності.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що несуть твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на свій емоційний стан завдяки сприйманню творів мистецтва.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема в різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані предмети або предмети за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Метою цієї галузі для загальної середньої освіти є формування в учня / учениці стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями фізкультурної освітньої галузі у початковій школі є:

  • розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових умінь та навичок, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;
  • розширення функціональних можливостей організму через цілеспрямований розвиток фізичних якостей і природних здібностей;
  • збереження та зміцнення здоров’я школярів;
  • формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереженні та зміцненні здоров’я;
  • формування основ здорового способу життя і створення умов для покращення фізичного і психоемоційного стану;
  • формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;
  • розвиток комунікативних умінь під час занять фізичною культурою;
  • формування морально-вольових якостей та позитивного ставлення до занять фізичною культурою і спортом;
  • усвідомлення ролі занять спортом і Олімпійського руху для формування самоповаги, впевненості в собі, прагнення досягати успіху, дотримуючись принципів чесної гри;
  • збільшення обсягу рухової активності, яка приноситиме радість дитині;
  • формування творчих здібностей засобами фізичної культури.

Освітня програма фізкультурної освітньої галузі для 1-4 класів охоплює такі змістові лінії: «Базова рухова активність», «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)», «Турбота про стан здоров’я та безпеку».

Змістова лінія «Базова рухова активність» охоплює такі види діяльності, які спрямовані на формування життєво необхідних рухових умінь і навичок.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)» пов’язана з опануванням рухливих ігор та естафет, що задовольняє потребу в руховій активності та сприяє формуванню комунікативних здібностей.

Змістова лінія «Турбота про стан здоров’я та безпеку» спрямована на формування свідомого ставлення до власного здоров’я та вмінь безпечної поведінки в процесі фізкультурної діяльності. Предметом навчання у початковій школі в галузі фізичного виховання є рухова активність із загальноосвітньою спрямованістю.

Нові підходи до змісту занять фізичною культурою повинні орієнтувати вчителів не тільки на фізичну підготовленість, а й на розвиток особистості, на індивідуальне сприймання навчального матеріалу. Розв’язання цих завдань допускає відхід від жорсткої регламентації занять, підвищення їхньої емоційної насиченості, максимальної різноманітності форм, методів та засобів фізичного виховання, широкого використання інноваційних технологій фізичного виховання.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Навчальні досягнення учнів у 3-му класі підлягають формувальному та підсумковому (тематичному) оцінюванню;      у 4 класі – підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Програмно-методичне забезпечення реалізації освітньої програми забезпечують провідну мету – підвищення якості освіти шляхом упровадження методик особистісно й компетентнісно зорієнтованого навчання, виховання й розвитку молодших учнів; технологічність методик навчання.

Перелік навчальних програм, за якими здійснюється вивчення предметів інваріантної та варіативної складової навчального плану    (таблиця 6), перелік підручників (таблиця 7).

Прогностична модель випускника школи І ступеня

Випускник школи І ступеня – особистість, яка:

  1. Свідомо дбає про підтримку, збереження й розвиток власного фізичного здоров’я. Має до­статні уявлення про свій внутрішній світ, «психіч­не я».
  2. Виявляє знання й достатній рівень володін­ня рідною мовою.
  3. Має необхідні знання з англійської мови, ін­форматики.
  4. Уміє спілкуватися, слухати, може відчути по­чуття іншої людини, прагне допомагати людям. Уміє робити добро. Хоче й уміє пізнавати себе й ін­ших. Володіє почуттям такту.
  5. Здатна творчо засвоювати знання. Має гнуч­кий стиль мислення.
  6. Має сформовану потребу саморозвитку, по­требу управління власним тілом і емоціями.
  7. Має сформовану адекватну самооцінку. Во­лодіє еталонами стосунків із батьками, іншими дорослими, ровесниками, еталонами бережного ставлення до природи, речей. Позитивно ставить­ся до власної діяльності.
  8. Має достатньо розвинений художній смак. Розуміє й любить прекрасне.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

до Освітньої програми І ступеня

 

 

 

Навчальний план початкової школи

з українською мовою навчання

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3

Охтирської міської ради Сумської області

на 2020-2021 навчальний рік

 

1-3  класи

 

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень Разом
1 класи 2-Б, 2-В,

2- Г

класи

3 класи  

 

Кількість класів 3 3 3 9
Українська мова 5 5 5 45
Іноземна мова 2 3 3 24
Математика 3 3 4 30
Я досліджую світ 7 7 7 63
«Інформатика (у курсі «Я досліджую світ)» 1 3
Інформатика 1 3
Образотворче мистецтво 1 1 1 9
Музичне мистецтво 1 1 1 9
Фізична культура 3 3 3 27
Усього 19+3 21+3 22+3 186+27
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1 1 9
Логіка 1 1 6
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 20 22 23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 23 25 26 222
Вакансія 1 3

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2

до Освітньої програми І ступеня

 

Навчальний план

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3

Охтирської міської ради Сумської області

для 2-А класу

з українською мовою навчання,

що працює за науково-педагогічним проектом «Інтелект України»

на 2020-2021 навчальний рік

 

 

Назва освітньої галузі Назва навчального предмета Кількість годин на тиждень
Мовно-літературна (українська мова) Українська мова 6
Математична Математика 3
Мовно-літературна (літературна)  

 

 

 

Я пізнаю світ

1
Математична 1,5
Природнича 1
Соціальні і здоров’язбережувальна 1,5
Громадянська та історична 1
Технологічна 1
Фізкультурна 1
Мистецька 1
Іншомовна освіта Іноземна мова 2
Мистецька Мистецтво 1
Фізкультурна Фізична культура 2
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведенням індивідуальних консультацій та групових занять 1
Вакансія 1
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня 22
Загальна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету(без урахування поділу на групи) 25

 

 

 

 

 

 

 

 

                                      

                                                       Таблиця 3

до Освітньої програми І ступеня                                                                         

 

Навчальний план початкової школи

з українською мовою навчання

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3

Охтирської міської ради Сумської області

на 2020-2021 навчальний рік

4 класи

Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень

у класах

Разом
4
Кількість класів 3 3
Інваріантна складова
Мови і літератури Українська мова 7 20
Іноземна мова

(англійська)

2 6
Математика Математика 4 12
Природознавство Природознавство 2 6
Суспільствознавство Я у світі 1 3
Мистецтво Музичне мистецтво 1 3
Образотворче мистецтво 1 3
Технології Трудове навчання 1 3
Інформатика 1 3
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 3
Фізична культура 3 9
Усього 21+3 63+9
Варіативна складова
Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття 2 6
Зарубіжна література 1 3
Логіка 1 3
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня (без урахування часу на заняття з фізичної культури, індивідуальні та групові заняття) 23 69
Усього фінансується з бюджету (сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових) 26 78

 

 

 

 

 

 

 

                                                                             

Таблиця 4

до Освітньої програми

І ступеня

 

 

Індивідуальний навчальний план

для індивідуальної форми навчання (педагогічний патронаж)

учня 4-В класу

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3

Охтирської міської ради

Балинського Тимофія Олександровича

на 2020-2024 навчальний рік

 

 

Освітні галузі Навчальний предмет Кількість

годин

Мови і література Українська мова 3
Іноземна мова 1
Математика Математика 2
Природо-знавство Природознавство 1
Суспільствознавство Я у світі 0,5
Мистецтво Музичне мистецтво 0,5
Образотворче мистецтво 0,5
Технології Трудове навчання 0,5
Сходинки до інформатики 0,5
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 0,5
Фізична культура звільнений
Усього годин 10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5

до Освітньої програми

І ступеня

 

 

 

 

Індивідуальний навчальний план

для індивідуальної форми навчання (педагогічний патронаж)

учениці 4-В класу

Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3

Охтирської міської ради

Канівець Вікторії Олександрівни

на 2020-2024 навчальний рік

 

 

 

Освітні галузі Навчальний предмет Кількість

годин

Мови і література Українська мова 3
Математика Математика 2
Природо-знавство Природознавство 1
Суспільствознавство Я у світі 0,5
Мистецтво Музичне мистецтво 0,5
Образотворче мистецтво 0,5
Технології Трудове навчання 1
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 0,5
Фізична культура 1
Усього годин 10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6

до Освітньої програми

І ступеня

 

 

 

Перелік навчальних програм, за якими здійснюється вивчення предметів інваріантної складової навчального плану

 

№ п/п Клас Назва навчальної програми Наказ, яким затверджено навчальну програму
1. 1-2 Tипова освітня програма, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна Наказ МОН України від 21.03.2018 № 268
2. 1-А Освітня програма початкової школи науково-педагогічного проєкту “Інтелект України” (Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, науковий керівник І.В.Гавриш) Лист МОН України від 25.05.2018

№ 1/9 – 344

3. 3 Tипова освітня програма, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273
4. 4 Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
5. 4 Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класів Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
6. 4 Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
7. 4 Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
8. 4 Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
9. 4 Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
10. 4 Основи здоров’я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
11. 4 Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
12. 4 Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
13. 4 Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
14. 4 Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584
15. 4 Іноземні мови. Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл Наказ МОН України від 29.05.2015 № 584

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік навчальних програм, за якими здійснюється вивчення предметів варіативної складової навчального плану

 

№ п/п Клас Назва курсу за вибором чи факультативу Кількість годин за навчаль

ним планом

Яким чином використані Назва та автор програми, лист яким рекомендовано використання даної програми
1 1-4 Логіка 1 Курс за вибором Митник О.Я. Навчальна програма «Логіка» (курс за вибором); рекомендована МОН України, лист ІМЗО від 08.04.2019 № 22.1/12-Г-186
2 3-4 Зарубіжна література 1 Курс за вибором Мовчун А., Харсіка Л. Зарубіжна література. Програма курсу для 2-4 класів; рекомендована  МОН України, лист ІМЗО від 02.07.2019 № 22.1/12-Г-528

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 7

до Освітньої програми

І ступеня

 

Перелік підручників

 

  • для 1-го класу:
Рік  видання Автори Назва підручника
1 2018 Доценко І.В.,  Євчук О.В., Губарєва С.С. Англійська мова
2 2018 Большакова І.О., Пристінська М.С. Українська мова. Буквар, 1-ша част.
3 2018 Большакова І.О., Пристінська М.С. Українська мова. Буквар, 2-га част.
4 2018 Гісь О.М., Філяк І.В. Математика
5 2018 Большакова І.О., Пристінська М.С. Я досліджую світ, 1-ша част.
6 2018 Большакова І.О., Пристінська М.С. Я досліджую світ, 2-га част.
7 2018 Кізілова Г.О.,  Шулько О.А. Мистецтво
8 2018 Мітчелл Г.К. Англійська мова

 

– для 2-го класу:

Рік  видання Видавництво Автори Назва підручника
1. 2019 “Ранок” Губарєва С.С. Англійська мова
2. 2019 “Ранок” Большакова І.О., Пристінська М.С. Українська мова та читання. Ч.1
3. 2019 “Ранок” Большакова І.О., Пристінська М.С. Українська мова та читання. Ч.2
4. 2019 “Ранок” Большакова І.О., Пристінська М.С. Я досліджую світ. Ч.1
5. 2019 “Ранок” Большакова І.О., Пристінська М.С. Я досліджую світ. Ч.2
6. 2019 “Ранок” Гісь О.М., Філяк І.В. Математика
7. 2019 “Астон” Кізілова Г.О. Мистецтво
8. 2019 “Лінгвіст” Мітчелл Г.К. Англійська мова

 

  • для 3-го класу:
Рік  видання Видавництво Автори Назва підручника  
 
1. 2020 “Астон” Кізілова Г.О. Мистецтво  
2. 2020 “Ранок” Гісь О.М., Філяк І.В. Математика.Ч.1  
3. 2020 “Ранок” Гісь О.М., Філяк І.В. Математика.Ч.2  
4. 2020 “Ранок” Большакова І.О., Пристінська М.С. Українська мова та читання.Ч.1  
5. 2020 “Ранок” Большакова І.О., Пристінська М.С. Українська мова та читання.Ч.2  
6. 2020 “Світич” Волощенко О.В., Козак О.П., Остапенко Г.С. Я досліджую світ.Ч.1  
7. 2020 “Світич” Волощенко О.В., Козак О.П., Остапенко Г.С. Я досліджую світ.Ч.2  
8. 2020 “Ранок” Губарєва С.С., Павліченко О.М. Англійська мова  

 

  • для 4-го класу:
Рік  видання Видавництво Автори Назва підручника
1. 2015 Грамота Захарійчук М. Д.,  Мовчун А.І.  Українська мова
2. 2015 Астон Карп’юк О.Д.  Англійська мова
3. 2015 Генеза Богданович М.В, Лишенко Т.П.  Математика
4. 2015 Генеза Гільберг Т.Г.,     Сак Т.В. Природознавство
5. 2015 Основа Бібік Н.М. Я у світі
6. 2016 Генеза Гнатюк О.В. Основи здоров’я
7. 2015 Освіта Ломаковська Г. В. Інформатика
8. 2015 Генеза Науменко В.О. Літературне читання
9. 2015 Богдан Резніченко М. І., Трач С. К. Образотворче мистецтво
10. 2015 Освіта Аристова Л. С.  Музичне мистецтво
11. 2016 Сиция Котелянець Н.В. Трудове навчання